Пошук по сайту

Освітні перспективи у сфері кримінальної юстиції: світ без обмежень #4

Однією з характерних рис сучасної української освіти є відокремленість освітнього процесу від наукових досліджень. І якщо бакалаврський рівень не характеризується дослідницько-науковою орієнтацією, то здобувачі вищої освіти другого рівня вже повинні спрямовувати свої зусилля на розв’язання наукових проблем, створення та покращення теоретичної бази, введення наукових інновацій. Цьому сприяють не лише належно сформовані освітні програми, але й наявність коштів на фінансування досліджень, матеріально-технічної бази та кваліфікованого людського ресурсу.

Вищі навчальні заклади американської системи освіти вирішують питання залученості студентства до науки шляхом створення дослідницьких центрів — останні є поширеним явищем у сфері кримінальної юстиції, яка постійно кидає виклик старим переконанням та поглядам.

Тож сьогодні пропонуємо вам ознайомитись із дослідницькими центрами кримінальної юстиції, їхнім науковим та практичним доробком та самостійно оцінити їх значення для розвитку сфери criminal justice.

 

The Berkeley Library, Unsplash

 

Чим займаються дослідницькі центри при університетах?

Найближчим для нашого розуміння аналогом університетських дослідницьких центрів є науково-дослідницькі інститути — самостійні інституції, що комплексно організовують наукові дослідження: починаючи з організації освітніх курсів та закінчуючи складанням законопроєктів із досліджуваної тематики. Відмінністю дослідницького центру при університеті від звичного НДІ є тісна кооперація наукового складу зі студентством, а також адаптація напрямку наукової роботи до навчального процесу. Більш того, такі центри часто пропонують тимчасове працевлаштування студентів та гранти, організовують додаткові курсу та програми обміну.

Загалом основними напрямками діяльності дослідницьких центрів є:

— організація курсів, конференцій, семінарів та лекцій;

— створення нетворкінг-мережі між студентами, представниками наукової спільноти, правоохоронних органів, державних органів та установ, юридичних та консалтингових фірм, суддівського корпусу та іншими замовниками послуг/стейкхолдерами центру;

— правотворчість та законотворчість, напрацювання наукової літератури та підвищення престижу навчального закладу за критерієм research output;

— кооперація з іншими дослідницькими центрами, університетами та роботодавцями для покращення освітніх програм та їх адаптації до потреб ринку;

— організація програм обміну студентів та науковців.

Таким чином, дослідницькі центри є не просто осередками науки та освіти, але й нетворкінг-хабами та платформами для початку кар’єри молодих спеціалістів.

 

 

Проєкти дослідницьких центрів

Здебільшого результатами діяльності центрів стають ґрунтовні наукові роботи або публікації. Наприклад, основними напрямками дослідження Центру міжнародного кримінального права Амстердамського вільного університету є вивчення причин вчинення міжнародних злочинів та знаходження шляхів превенції та подолання їх небезпечних для міжнародної спільноти наслідків. У зв’язку з цим науковці та студенти центру оприлюднюють свої дослідження в наукових журналах, а також займаються проєктною діяльністю. Одним із таких прикладів є проект «When Justice Is Done?», який полягав у висвітленні життя засуджених за вчинення міжнародних злочинів та виправданих. Окрім низки публікацій, було створено окремий веб-сайт для підвищення обізнаності населення про соціальну реабілітацію таких осіб.

Ще одним напрямком реалізації наукового потенціалу дослідницьких центрів при університетах є збирання та обробка статистичної інформації. Дослідницький центр кримінальної юстиції Лойолського університету (штат Іллінойс) упродовж понад десяти років публікує статистику щодо ювенільних злочинів, профайли жінок, що відбули покарання у виправних колоніях штату, загальної кількості арештів, надає інформацію щодо відкритих джерел збору криміналістичих та кримінологічних даних, а також надає аналітику щодо рівня злочинності в штаті та її сприйняття населенням.

Подібна статистика та аналітика затребувана не лише науковцями, але й органами, що займаються правозастосуванням. З цієї причини дослідницькі центри при університетах нерідко фінансуються окремими державними чи приватними установами.

Ще одним важливим результатом діяльності дослідницьких центрів є здійснення ними функції комунікування проблем через проєкти. На сайті дослідницького центру університету Лідса можна побачити безліч проєктів, один з яких стосується криміналістичного та кримінально-правового дослідження розслідування випадкових смертей. Окрім, власне, збирання та обробки відповідних даних, створення аналітики, проєкт передбачає також комунікування його результатів із правоохоронними органами, науковою спільнотою, місцевими представниками влади з обов’язковим залученням до  дебатів громадськості.

 

Seattle, United States, Suzzallo and Allen Library, UW, Seattle

Послуги дослідницьких центрів при університеті

Широкий спектр діяльності центрів та поглиблені дослідження дозволяють цим установам здобути часткову фінансову незалежність за рахунок платного надання послуг. Наприклад, дослідницький центр при університеті Цинциннаті пропонує послуги з оцінки програм виправлення та пробації, законопроєктів та політик; дата-дизайн та менеджмент; меппінг; обробка та збір даних (контент-аналіз, огляди зі сфери кримінальної юстиції, аналіз кейсів, надання архівних даних, а також проведення соціологічних досліджень).

Отже, дослідницький центр при університеті — це не просто осередок інновацій та джерело наукових досліджень, але й нетворкінг-хаб, можливість заробітку та приваблення інвестицій для університету та, зрештою, індикатор його престижності та дослідницької орієнтації.

 

Текст підготувала Валерія Устюгова, стажерка Експертного центру з прав людини

 

#criminaljusticeedu #освіта

129