Пошук по сайту

26 червня Міжнародний день на підтримку жертв катувань

За даними соціологічних досліджень, в Україні роками відбувається сотні тисяч випадків катувань з боку правоохоронців, але до вироків суду щороку доходить не більш, ніж п’ять-шість справ за статтею “Катування”.

Упродовж 2019-го група експертів досліджувала, як відбувається фіксація наслідків тортур, і що заважає ефективному розслідуванню. Проводилися анонімні опитування тих, хто перебуває в місцях несвободи, а також персоналу і медиків. Наприклад, в людей, яких утримують у поліції запитували, чи застосовувалося до них насильство. Третина з них відповіла “так”. Проте лише одна особа сказала, що подавала скаргу з цього приводу, але жодної зворотної реакції не було. Усі інші боялися скаржитися або не вірили, що це ефективно.

Катування в Кагарлику також не є ситуативним чи випадковим. Щороку сотні людей звертаються до лікарень зі скаргами на побиття поліцією: забої, садна, переломи й навіть струси мозку. Але медики можуть повідомляти про це поліцію, і коло знов замкнеться: краще мовчати, аніж захищати свої права.

Насилля – для багатьох пострадянських службовців – необхідний атрибут демонстрації влади та авторитету. Проте навіть еталонна фіксація катувань не матиме бажаного ефекту, якщо Україна не запровадить єдиних алгоритмів дій під час виявлення ознак катувань, а відповідні органи розслідування катувань не будуть мати необхідних повноважень для притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Завантажити текст

 

ZMINA. Центр прав людини Експертний центр з прав людини
За фінансової підтримки Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Міжнародний фонд “Відродження”

 

#StopTorture #правалюдини #протидіякатуванням #ЕЦПЛ

Віктор Чупров, Керівник програми "Права людини в місцях несвободи"

0