Пошук по сайту

Впровадження процесуального інтерв’ю в Україні: результати дослідження

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Впровадження процесуального інтерв’ю на зміну традиційним допитам є сучасним світовим трендом, спрямованим на підвищення ефективності діяльності органів правопорядку.

Процесуальне інтерв’ю спрямовує правоохоронців проводити систематичне та всебічне розслідування обставин вчиненого злочину та запобігає встановленню передчасних висновків у справі. Як наслідок, цей метод допомагає органам правопорядку ефективно розслідувати злочини й при цьому забезпечувати належним чином процесуальні гарантії підозрюваних осіб, що сприяє формуванню стійких відносин довіри з громадою.

Національна практика проведення допитів органами досудового розслідування в Україні не повною мірою відповідає стандартам процесуального інтерв’ю та має риси, більш притаманні обвинувальному підходу до отримання інформації від підозрюваної особи, орієнтованому на отримання її зізнання у вчиненому злочині та повідомлення підозрюваним усіх обставин його вчинення.

Андрій Орлеан, керівник програми “Права людини і правосуддя” ЕЦПЛ, один з авторів дослідження

 

До основних вад наявного в Україні підходу до проведення допитів органами правопорядку можна віднести:

неналежну підготовку слідчих до проведення допитів;

нездійснення слідчими належного роз’яснення підозрюваній особі її прав та порядку проведення допиту;

використання під час допиту різного роду психологічних маніпуляцій з метою введення підозрюваної особи в оману;

проведення допитів у не пристосованих для цього приміщеннях тощо;

нечасте використання відеофіксації допитів.

 

Такий підхід зберігається через низку причин, а саме:

фрагментарна та застаріла система підготовки правоохоронців з питань проведення допитів (розпорошеність теми по різних дисциплінах, неузгодженість дисциплін між собою, брак часу на навчання, брак практичного навчання, невикористання сучасних напрацювань у сфері процесуального інтерв’ю);

відсутність в органах досудового розслідування системи оцінки якості проведення допитів, підтримки та супроводу нових працівників;

надмірне перевантаження слідчих;

відсутність у підрозділах органів досудового розслідування спеціальних кімнат для проведення допитів, обладнаних системами відеофіксації;

незацікавленість слідчих у якісному позасудовому допиті через неможливість використати його результати під час судового розгляду.

 

Рекомендації за результатами дослідження

Розробити національну стратегію впровадження процесуального інтерв’ю, яка передбачатиме консолідацію зусиль різних інституцій навколо реалізації системних змін у цій сфері та включатиме нижченаведені рекомендації.

 

Зміни нормативного регулювання проведення допиту

1.1. Надати можливість судам використовувати показання, надані під час досудового розслідування, за умови дотримання критеріїв допустимості доказів, а також забезпечення процесуальних гарантій допитуваних осіб (участь адвоката, забезпечення права на мовчання, здійснення відеофіксації допиту та ін).

1.2. Зняти заборону, передбачену ч. 4 ст. 224 КПК, щодо обов’язку особи, яка проводить допит, припинити його відразу після відмови підозрюваного відповідати на питання та давати показання. Замість цього, задля забезпечення належних процесуальних гарантій підозрюваної особи від неналежного поводження, доцільно встановити обмеження щодо тривалості допиту в таких ситуаціях, а також заборону на повторну постановку питань, щодо яких особа відмовилася надавати показання.

1.3. Виключити необхідність вносити до тексту протоколу показання на вимогу учасників слідчої дії у разі, якщо здійснювалася відеофіксація допиту (абз. 2 ч. 2 ст. 104 КПК), щоб зекономити час на проведення допиту та оформлення його результатів.

Тарас Філоненко, один з авторів дослідження

 

Забезпечення розвитку працівників органів правопорядку

2.1. Розробити та впровадити національну навчальну програму з процесуального інтерв’ю для різних рівнів навчальної підготовки прокурорів, слідчих (детективів) та оперативних працівників, а також окремо для керівників (як для базової підготовки під час здобуття освіти у ЗВО, так і для первинної професійної підготовки, підвищення кваліфікації та додаткової підготовки).

2.2. Підготувати настанови (навчально-методичний посібник) з проведення процесуального інтерв’ю, адаптовані до українського законодавства, що спиратимуться на найкращі світові практики та дослідження, а також результати пілотування процесуального інтерв’ю в Україні.

2.3. Забезпечити поетапне проходження навчальної програми з процесуального інтерв’ю для всіх наявних слідчих (детективів).

2.4. Забезпечити поетапне проходження керівниками слідчих (детективів) навчальної програми з процесуального інтерв’ю для керівників.

 

Підтримка впровадження процесуального інтерв’ю з боку органів досудового розслідування

3.1. Розробити та впровадити політики щодо застосування процесуального інтерв’ю. 3.2. Розробити та впровадити модель компетенцій слідчих (детективів) для проведення процесуального інтерв’ю.

3.3. Забезпечити впровадження системи моніторингу й оцінки якості проведених допитів та навичок слідчих (детективів).

3.4. Активізувати інститут наставництва, поширювати найкращі практики процесуального інтерв’ю.

3.5. Розробити та затвердити єдині для органів досудового розслідування стандарти з облаштування кімнат для проведення допиту.

3.6. Облаштувати у кожному територіальному підрозділі органів досудового розслідування не менш ніж одну кімнату для проведення допиту відповідно до затверджених стандартів.

3.7. Впровадити у практичну діяльність органів досудового розслідування єдині форми бланків протоколів допиту, плану допиту та оцінки якості проведення допиту.

Впровадження вищенаведених рекомендацій передбачає консолідацію зусиль різних інституцій та об’єднання їх навколо ідеї трансформації допиту в сучасну практику процесуального інтерв’ю. Задля ефективної підтримки цих змін, поширення найкращих практик процесуального інтерв’ю, а також формування міцних професійних зв’язків між слідчими (детективами) різних інституцій вважаємо за необхідне також створити Національну керівну групу з впровадження процесуального інтерв’ю, до якої могли б увійти представники інституцій, навчальних закладів, дослідники у сфері процесуального інтерв’ю та інші зацікавлені особи. Ефективна діяльність такої групи може суттєво сприяти розвитку та впровадженню процесуального інтерв’ю в Україні.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проведено за ініціативи, організаційної та фінансової підтримки програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»

#процесуальне_інтерв’ю #досудоверозслідування

 

Андрій Орлеан, Керівник програми «Права людини і правосуддя», доктор юридичних наук, доцент