Пошук по сайту

Чи допомагає Big Data захищати права людини?

До 2025 року кількість цифрових даних в усьому світі складе 163 зеттабайт (163 трильйона ГБ – вважають експерти різних дослідницьких центрів. Водночас 90 % всієї інформації, яку ми створили за останні 2 роки, це 2.5 квінтильйони байтів щодня. Складно уявити, як уся ця інформація буде оброблятися та який ККД від цього отримає людство. Швидка динаміка зростання та накопичення такої безлічі даних стала помітною не так давно, а сам феномен дістав назви Big data.

З часів роботи юристом у поліції, я користуюсь Опендатаботом. Цей сервіс допомагає мені відслідковувати стан особистих судових рішень, і як тільки з’являється рішення в судовому реєстрі — відправляє сповіщення. І це ще не всі корисні «плюшки» сервісу. Можна просто увійти до нього за допомогою Телеграму, ввести своє прізвище та ім’я й побачити, які дані про кожного з нас є у відкритих реєстрах, що обслуговує цей сервіс — від судового реєстру до реєстру боржників.

Але давайте спочатку розглянемо «досьє» Big data: що це таке?

Перша згадка про Big data в 1990-х пов’язана з ім’ям John Mashey — PhD Університету Пенсільванії в галузі програмування.

Введення терміну Big data в науковий обіг належить Клиффорду Лінчу, редакторові журнала Nature, котрий підготував 3 вересня 2008 року спеціальний випуск на тему «Як можуть вплинути на майбутнє науки технології, що відкривають можливості роботи з великими обсягами даних?». У тому історичному номері у було зібрано матеріали про феномен вибухового зростання обсягів і різноманіття оброблюваних даних, а також –  перспективи розвитку технологій внаслідок ймовірного стрибка «від кількості до якості».

 

Google trends фіксують активізацію інтересу до цієї теми з квітня 2011 року. Компанія McKinsey швидко помітила цей тренд і того ж року випустила звіт з використання технології Big data, якій супроводила прогнозами щодо її адаптування для сфери охорони здоров’я, державного управління, персональних даних, торгівлі та виробництва в США і ЄС.

Класичними джерелами великих даних визнають інтернет речей і соціальні медіа. Вважається також, що великі дані можуть походити зі сфер медицини та біоінформатики, з астрономічних спостережень. Серед джерел виникнення великих даних можна розглядати  також вимірювальні пристрої, події від радіочастотних ідентифікаторів, метеорологічні дані, дані дистанційного зондування Землі, потоки даних про місцезнаходження абонентів мереж стільникового зв’язку, пристроїв аудіо- і відеореєстрації.

Яка техніка і методи аналізу використовуються при обробленні Big data?

Опис 26 методів аналізу:

https://blogs.systweak.com/an-insight-into-26-big-data-analytic-techniques-part-1/

https://blogs.systweak.com/an-insight-into-26-big-data-analytic-techniques-part-2/

Cеред них:

Машинне навчання;

Штучні нейронні мережі;

Розпізнавання образів;

Прогнозна аналітика;

Імітаційне моделювання;

Просторовий аналіз;

Статистичний аналіз;

Візуалізація аналітичних даних.

Області застосування Big data можуть бути дуже різними: наукові дослідження; медіа; маркетинг і таргетована реклама; державний сектор та інш.

 

В юридичній практиці та сфері захисту прав людини Big data можна використовувати відразу в декількох напрямках:

Повноцінний аналіз — обов’язкова частина роботи будь-якого юриста. Для юристів, що працюють із судовою практикою в Америці, є сервіс, який дозволяє візуалізувати знайдену інформацію по релевантних справах і статистиці — https://home.ravellaw.com/.

Україна має схожий ресурс: https://verdictum.ua/systema-analizu-sudovykh-rishen-verdictum/

Його розробили для поглибленого аналізу судової практики з акцентом на пошук судових прецедентів у рішеннях судових інстанцій.

Знання «залізної» аргументації і процесуальних нюансів, які допомогли виграти справу в аналогічних ситуаціях, можливість спиратися на керівні вказівки судам у питаннях застосування чинного законодавства з боку вищих судових інстанцій,  безумовно, збільшать ваші шанси на успіх. До того ж, допоможуть сформулювати позовні вимоги або розробити лінію захисту з урахуванням позитивної судової практики, підвищать ефективність роботи й конкурентоспроможність вашої компанії.

Анастасія Апетик:

Якщо технології можуть допомогти спростити роботу в питаннях захисту прав людини чи  інтересів держави, чому б не скористатися такими сервісами?

Також є ресурс Суд на долоні – аналітичний сервіс для пошуку, дослідження та візуалізації судових рішень.

Case Strategy. Юристи могли б заощадити багато ресурсів (і часових і фінансових), якщо би заздалегідь мали розуміння перспектив розгляду судової справи. Технологія Case Strategy дає змогу аналізувати тисячі схожих справ за ключовими словами і пропонує свої прогнози, навіть, з урахуванням особистості судді, який розглядатиме справу. Цим займається, наприклад, французький стартап https://predictice.com/.

Пошук електронної інформації — це процес виявлення, збору та подання відомостей, що зберігаються на цифрових носіях: електронних листах, презентаціях в базах даних і будь-яких інших документах, що здатні ставати доказами при судовому розгляді.

Використання технології пошуку електронної інформації найбільш розповсюджено в США і Великобританії, що пояснюється також прецедентною правовою системою.

Найбільш популярні сервіси:

https://www.relativity.com/

https://www.symantec.com/

https://www.exterro.com/e-discovery-software

Мені дуже подобається українська методологія аналізу даних судових рішень Українського центру суспільних даних. Його команда аналізує єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР), котрий являє собою величезний масив інформації, яку за допомогою сучасних інструментів можна перетворити на дані й аналізувати статистично. Такий аналіз сприятиме розумінню наявності або відсутності змін у судовій системі.

Наприклад, команда центру проаналізувала 569 938 проваджень, та виокремила виправдовувальні вироки зі статистикою кінцевих результатів розгляду кримінальних проваджень, перегляду вироків в апеляційній інстанції для різних категорій злочинів. Такі дані корисні не тільки для суддів, прокурорів, адвокатів, але й для правозахисників.

Однак не всі експерти та практики погоджуються з думками про беззастережну користь Big data у сфері права. Якісне дослідження Корнельського Університету містить аргументований скепсис.

Його автори вважають, що в той час, як право семантичне, Big data використовує синтаксичні методи (парсинг), тобто просто зіставляє лінійну послідовність. Право є абстрактним, ціннісно-орієнтованим, будує нове й базується на компромісі. Big data є емпіричним, алгоритмічним явищем, яке детерміновано різними факторами, і не створює нового.

Крім того, вчені вважають, що предиктивна функція Big data перебільшена і проблема закладена в самій технології: будучи системою алгоритмів, Big data не може вийти за рамки власних кордонів аналізу. Зокрема під час «винесення» вердикту система може не враховувати таких важливих факторів, як раса, стать, віросповідання. Автори дослідження вважають, що використання Big data як інструменту для risk assessment в праві не може слугувати основою у разі винесення судових рішень.

Загалом, дослідження — дуже цікаве, я рекомендую з ним ознайомитися і вважаю, що використання технологій, особливо, Big data для роботи аналітиків, юристів, правозахисників та органів кримінальної юстиції — це добре. Можна оперативно відслідкувати поточну роботу, всю актуальну інформацію про себе та клієнтів та про певні порушення.

Якщо технології можуть допомогти спростити роботу в питаннях захисту прав людини чи  інтересів держави, чому б не скористатися такими сервісами?

 

Авторка: Анастасія Апетик, експертка з інформаційного права

 

#iнформаційнеправо #BigData #criminaljustice

 

Анастасія Апетик, Експертка програми "Безпека громад", юристка