Пошук по сайту

П’ять рішень щодо регулювання впливу Covid-19 на діяльність правоохоронних органів

У контексті стрімкого поширення COVID-19 на всій території США, експерти неурядової організації Prison Policy Initiative запропонували полісі-мейкерам п’ять рішень для стримування сплеску вірусу в місцях несвободи та установах правоохоронних органів.

 

Чому швидкі зміни необхідні?

Персонал пенітенціарних закладів та ув’язнені вже відчувають позитивне ставлення з боку правозахисників щодо ситуації з непропорційним розподілом прав на захист життя та здоров’я людини, який робить їх більш вразливими. Зокрема йдеться про захворювання легенів, астму, серйозні проблеми із серцем, діабет, хвороби нирок або печінки та інші ситуації, що пов’язані з ослабленням імунітету. Захист уразливих людей може не тільки покращити їхнє становище, але й зменшити навантаження на систему охорони здоров’я, захистити працівників пенітенціарних закладів від ризиків інфікування та уповільнити поширення вірусу.

Наразі кількість випадків COVID-19 у США вища, ніж у будь-якій іншій країні, ми знаємо, що вірус торкнувся як політиків, так і лідерів урядових організацій. В ситуації, коли вірогідність зараження державних осіб і політичних діячів або необхідність піклування про їхніх хворих родичів сягатиме 40 %, питання внесення змін до політик і захист здоров’я працівників правоохоронної системи може стати набагато складнішим, оскільки займатиме більше часу. Тому діяти треба зараз.

 

5 ЗАВДАНЬ, НА ЯКИХ ВАРТО  ЗОСЕРЕДИТИ УВАГУ

 

1.СКОРОЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ЛЮДЕЙ У МІСЦЕВИХ В’ЯЗНИЦЯХ

Лідери держав мусять пам’ятати, що в’язничні лікарні гірше оснащені для боротьби з пандемією, ніж цивільні, тому треба запровадити антикризові заходи з протидії пандемії. Для цього є два способи: зменшення кількості новоприбулих засуджених або звільнення людей.

Зменшення новоприбулих засуджених може стати найпростішою стратегією, яка продемонструє швидкі результати через зниження високого обігу людей у в’язницях. Різні учасники правоохоронної системи здатні досягти цього, використовуючи свої дискреційні повноваження.

Наприклад, поліція може зменшити кількість арештів, особливо в ситуаціях, які визначаються категорією «дрібні злочини». Прокурори можуть відмовляти в притягненні до кримінальної відповідальності за певні правопорушення та давати згоду на звільнення осіб на підставі власного визнання (ROR) на початковому етапі розслідування.Вони можуть відкладати кримінальне переслідування, відхиляти прямі звинувачення, натомість спрямовувати людей до соціальних служб чи інших альтернатив ув’язнення чи тримання під вартою.

Визнаючи надзвичайний економічний стрес, який зазнає здебільшого людей із низьким рівнем прибутку, протягом часу пандемії, суди мають відмовлятися ув’язнювати когось за несплачені штрафи та збори, автоматично відкладати будь-які судові слухання, пов’язані зі штрафами та зборами, або проактивно пробачати ці борги.

Крім того, варто відмовитися від необхідності ув’язнення людей, які звинувачуються у порушенні технічних правил їх умовно-дострокового звільнення. Як нещодавно з’ясувала наша організація, величезну частину осіб, що перебувають у в’язницях, становлять «технічні порушники».

Державні органи можуть розширити перелік злочинів, які не мають підстав для тримання осіб під вартою, якщо вони не підлягають арешту, але можуть бути оштрафовані чи мати санкції.

 

2.ВІДПУСТІТЬ БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ НА СВОБОДУ

Адміністратори в’язниць також можуть прискорити звільнення людей, що перебувають під вартою. У ситуаціях, коли адміністратори та шерифи не мають повноважень робити це самостійно, вони все ще в змозі запропонувати судам, прокурорам та адвокатам списки тих, кого можна звільнити. Ось кілька пропозицій щодо категорій осіб для випуску.

Особи, чий вирок добігає кінця. 35 % людей у в’язницях зазвичай відбувають покарання протягом року. Це означає, що на національному рівні приблизно 75 000 осіб, що наразі перебувають у в’язниці, знаходяться там упродовж 3-х місяців до дати звільнення.

Люди в нестабільному медичному стані, включно з громадянами похилого віку (у в’язницях 20 тисяч людей старше 60 років).

Особи з хронічними захворюваннями, особливо ті, у кого ризик смертності від COVID-19 підвищений, а саме: хронічні захворювання легень, астма середньої та важкої тяжкості, серйозні захворювання серця, печінки, діабет, ниркова недостатність та імунодефіцитні хвороби, зокрема ті, хто проходить лікування від раку.

Вагітні жінки.

Прокурори, адвокати, судді та працівники в’язниці — бажано колегіально — можуть скласти список людей, чиї поруки слід знизити до $0, а потім якнайшвидше забезпечити їхнє звільнення.

 

3.СКОРОЧУЙТЕ КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ У ДЕРЖАВНИХ ТА ФЕДЕРАЛЬНИХ В’ЯЗНИЦЯХ

Найпростіший спосіб зменшити кількість новоприбулих ув’язнених до тюрем — це відмова притягувати їх до покарання за технічні порушення правил умовно-дострокового звільнення.

Зрозуміло, що такі рішення в кожному штаті можуть прийматися в межах правової юрисдикції спеціально уповноваженими особами. Але це треба робити вже зараз.

Інші групи, які треба негайно розглянути для створення списків звільнених:

Люди, чий вирок добігає свого кінця. Приблизно 600 000 осіб щороку звільняються. Якщо вони однаково вийдуть на волю упродовж кількох найближчих місяців, чому б не звільнити їх зараз?

Особи, що перебувають у мінімальних закладах безпеки й на виправних роботах.

Старші люди. У в’язницях розміщується велика кількість людей із хронічними захворюваннями та складними медичними потребами, що роблять їх більш вразливими до серйозних захворювань і COVID-19. (У державних в’язницях перебуває 132 000 людей, яким не менше 55 років.

У держави є різні сценарії для звільнення цих осіб:

Дострокове звільнення: звільнення людей, що мають право на умовно-дострокове звільнення, може прискорити нормальний процес перегляду справ, скоротити час між розглядом дострокового звільнення та усунути проблему довготривалої затримки між рішеннями про дострокове звільнення та фактичним звільненням.

Губернатори, законодавчі органи та інші відомства можуть змінювати проміжок часу, щоби люди мали додатковий кредит на відпрацювання за умовами виконання виправних робіт. Багато держав віддають виправним органам певні переваги в питаннях означення належного часу. Максимально дозволене має бути надано, але часові проміжки мусять бути змінені.

У ситуації поширення смертельного вірусу Іран тимчасово звільнив 85 000 осіб, а Ефіопія – 4 000

4.УСУНЬТЕ ЗАЙВІ ОСОБИСТІ КОНТАКТИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ПРАВОСУДДЯ

COVID-19 ускладнює стан людей, що перебувають на перших етапах досудового розслідування, у режимі умовно-дострокового затримання, тих, чиї дані внесені до реєстру, а також працівників правоохоронних органів — їм дуже складно дотримуватися соціального дистанціювання. Розглянемо кілька стратегій, які представники цих груп можуть застосувати для безпеки в умовах пандемії:

Судді повинні відкласти якомога більше судових засідань або проводити слухання в режимі он-лайн.

Треба скоротити кількість людей, що відносяться до категорії  умовно-дострокового терміну — це зменшить частоту персональних контактів з умовно-достроковими затриманими або довірчими представниками, а також співробітниками, що відповідальні за супровід цих питань і осіб.

Скорочення використання засобів електронного моніторингу (електронний моніторинг вимагає, щоби персонал встановлював і підтримував пристрої й у такий спосіб порушував правила соціального дистанціювання).

Мінімізуйте особисті потреби. Служби умовно-дострокового звільнення та випробування повинні обмежувати зустрічі віч-на-віч (особливо в багатолюдних офісах).

Суди мусять скасувати досудові засідання, стягнення судового боргу та всі заставні наслідки за несплату штрафів і зборів. Додатковий фінансовий тиск, що спричиняє пандемія, сильно впливає на тих, хто перебуває під наглядом, багато людей не зможуть вносити оплату, що загрожуватиме їм арештом та ув’язненням. Наразі не варто для цього використовувати кадрові ресурси кримінального правосуддя.

 

5.ЗРОБІТЬ КОРЕКЦІЙНУ ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я ГУМАННОЮ (І ЕФЕКТИВНОЮ) У ТАКИЙ СПОСІБ, ЩОБИ ЗАХИСТИТИ ЗДОРОВ’Я І ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ

Коли система охорони здоров’я надає перевагу цінності життя та гідності людини, а не тільки грошам, користь отримають і засуджені, й особи, що перебувають у місцях позбавлення волі. Ось кілька ідей:

Усунути обмеження, які стримують в’язнів просити по медичну допомогу. Станом на 27 березня в’язниці штатів Гаваї, Канзас та Невада все ще стягують кошти, а Делавер, Меріленд, Оклахома та Юта принаймні двічі не відповідали на наші запити щодо їхньої політики оплати медичних послуг в умовах пандемії.

Слідкуйте за тим, щоби персонал мав оплачувані лікарняні та заохочував колег залишатися вдома, якщо вони або члени їхніх сімей мають симптоми хвороби. Внесення необхідних змін для зменшення перенаселеності (та ув’язнення загалом) позбавить від перенавантаження адміністраторів. Забезпечте основні потреби людей в охороні здоров’я за гратами, починаючи з базових речей: засобів для миття рук. Перестаньте звинувачувати в’язнів за споживання основних продуктів, які можуть захистити їх від COVID-19. Люди у в’язниці не мусять займатися збором і пошуком грошей на мило!

Не робіть пандемію часом великого напруження для родин (або часом великої користі для провайдерів мобільного зв’язку)!

У вільному світі спілкування людей майже безкоштовне, але для сімей ув’язнених телефонні дзвінки, відеодзвінки та електронні листи — розкіш. Наразі, коли всі ми відчуваємо стрес, місця несвободи мусять зробити таке:

Забезпечити необмежені безкоштовні телефонні дзвінки, щоби сім’ї могли підтримувати контакт упродовж  пандемії, коли відвідування тимчасово зупинено.

Дозволити людям запевнити себе в безпеці їхніх сімей — це значно зменшить стрес і тривогу, що зростають у в’язницях через пандемію.

Заклади, де немає встановлених систем відео дзвінків, мусять тимчасово переобладнати порожні кімнати для відвідування, щоби підтримувати можливості безкоштовного зв’язку із загальнодоступними службами, такими як Zoom та Skype. Ці послуги часто можна швидко встановити без участі сторонніх осіб та витрат гігантів телефонної індустрії.

 

Автори: Пітер Вагнер, Емілі Відра

‘Prison Policy Initiative’ NGO, USA 

Переклад: ©Експертний центр з прав людини

 

#місцянесвободи

 

 

264