Пошук по сайту

Презентація соціологічного дослідження в Ірпені

24 квітня Експертний центр з прав людини презентував соціологічне дослідження, присвячене питанням безпеки громад у місті Ірпінь Київської області.

 

Головні завдання дослідження:

  • виявити, чи є соціальні групи, які сприймаються представниками громади як такі, що загрожують їхній безпеці;
  • дослідити, чого саме боїться громада і чи реальні ці загрози;
  • проаналізувати рівень соціальної дистанції між представниками різних соціальних груп та можливі варіанти усунення соціальної агресії та нетерпимості у громаді.

У межах дослідження за допомогою анкетного опитування було вивчено думку 1200 жителів Ірпеня, а також проведено 5 інтерв’ю з керівництвом міста та 6 фокус-груп з представниками професійних спільнот.

Цікаві дані: 75 % ірпінців вважають своє місто безпечним. Проте 86 % опитаних жителів міста зазначили, що в їхньому місті є окремі соціальні групи, які загрожують безпеці.

 

Чому люди бояться наркозалежних осіб?

Жителі вважають, що наркозалежні можуть вчиняти:

розбійні напади — 26 %,

вуличні бійки — 25 %

вбивства — 11 %.

Проте аналіз досвіду контактів мешканців громади з наркозалежними особами виявив дещо іншу картину загроз, що створюють представники цієї соціальної групи для громади.

У таблиці 1 відповіді респондентів щодо кожної із загроз, які, на їхню думку, можуть виникати з боку наркозалежних (з урахуванням особистого досвіду спілкування мешканців з цією соціальною групою).

Пропоновані дані показують, що мешканці стикаються майже з усіма згаданими загрозами з боку наркозалежних осіб. Проте рейтинг цих загроз та їх поширеність доволі сильно відрізняється від уяви громадян про поведінку представників цієї соціальної групи.

Крім того, рівень сприйняття загроз може коливатися в залежності від суб’єктивного оцінювання потерпілими стану правопорушника, як особи, що перебуває під дією саме наркотичних речовин. Але діагностувати стан наркотичної та алкогольної залежності може тільки професійний лікар.

 

Чому люди бояться національних меншин?

Результати опитування свідчать, що більшість респондентів не вбачають загрози в сусідстві з представниками етнічних груп. Водночас, на думку 10 % опитаних, ці соціальні групи можуть становити такі загрози.

8 з 10 % респондентів зазначили, що національною меншиною, яка потенційно загрожує безпеці міста, є ромська спільнота. У таблиці 2 наводиться  розподіл відповідей респондентів, які вважають представників ромської спільноти загрозливою групою.

Співвідношення між тими, хто реально постраждав від правопорушень з боку представників ромської етнічної групи, і тими, хто взагалі з ними не мав контактів, свідчить про перебільшення уявної загрози та певні упередження.

 

Чому люди бояться осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі?

7 % опитаних вважає злочини майнового характеру (крадіжки, пограбування) основною загрозою, яку становлять особи, звільнені з місць позбавлення волі. На думку опитаних, такі особи здатні:

провокувати вуличні бійки (3 %);

вчиняти розбійні напади (5 %),

пошкоджувати чуже майно (3 %),

поширювати інфекційні хвороби (3 %),

вбивати (3 %).

Відповідно до результатів дослідження, 5 % опитаних (особисто або їхні рідні/знайомі) є постраждалими від неправомірних дій з боку колишніх в’язнів. У таблиці 3 наводиться розподіл відповідей респондентів, які вважають колишніх в’язнів загрозливою групою.

Аналіз даних свідчить, що реальна загроза від представників зазначеної соціальної групи значно менша, ніж її сприймають мешканці громади, які не мали контакту з колишніми в’язнями. Наприклад, майже всі респонденти, що вважають цю групу загрозливою (98 %), основною загрозою визначили поширення колишніми в’язнями важких інфекційних хвороб. Водночас, лише два мешканця зазначили, що реально постраждали від цієї загрози.

 

Чи зазнають загроз згадані соціальні групи?

 

15 % опитаних вважають, що наркозалежні особи зазнають певної дискримінації з боку громади;

4 % вважають, що колишні ув’язнені зазнають різного роду утиски;

2 %, вважають, що національні меншини дискриміновані.

 

11,5 % опитаних жителів м. Ірпеня вважають, що найбільший утиск, якого наркозалежні відчувають з боку громади — це відразливе ставлення. Люди стороняться таких осіб, оскільки зневажають їх, та уникають контактів, частково через те, що бояться заразитися інфекційною хворобою.

Опитані під час фокус-групи наркозалежні особи оцінили ставлення до них з боку громади як огидливе, погоджуючись, що насправді є такі наркозалежні, які дають підстави вважати їх загрозою. Але є й такі, хто не становить жодних загроз, проте потерпає від дискримінації̈.

1 % опитаних жителів міста вважає, що дітей наркозалежних не беруть до шкіл. Наступною проблемою, з якою стикаються наркозалежні, є відмова в медичних послугах, зокрема, з боку працівників швидкої допомоги.

 

Чи потерпають від дискримінації національні меншини?

Лише 2 % респондентів вважають, що представники національних меншин потерпають від дискримінації. Більшість представників громади вважає, що головним утиском, якого зазнають національні меншини, є відразливе ставлення до них (0,6 %).

0,3 % респондентів вважає, що представників національних меншин не працевлаштовують. Однак, фахівці зі сфери освіти під час інтерв’ю зазначили, що така проблема скоріше вигадана, ніж реальна.

 

Головні висновки дослідження

Загалом громада міста Ірпеня вважає своє місто безпечним. Проте, на думку мешканців, є певні соціальні групи, що становлять небезпеку. До таких груп громада відносить нарко- та алкозалежних осіб, колишніх в’язнів, представників ромської спільноти.

Дослідження виявило наявність негативних стереотипів щодо зазначених груп, а також — вигаданих загроз, які нібито створюють небезпеку для громади. Наприклад, коли йдеться про поширення важких інфекційних хвороб наркозалежними, ромами та колишніми в’язнями, хоча результати дослідження свідчать, що відсоток реальних постраждалих від цієї загрози мінімальний.

На сприйняття загроз може впливати й суб’єктивне оцінювання потерпілим стану правопорушника, як особи, що перебуває під дією наркотичних речовин. Адже відрізнити наркотичну залежність від алкогольної доволі складно без спеціальних знань.

Внаслідок сформованих негативних уявлень щодо джерел небезпеки між мешканцями громади та представниками зазначених соціальних груп існує чимала соціальна дистанція. Більшість мешканців громади не бажає контактувати з нарко- та алкозалежними особами, а також — представниками ромської громади, та бачити їх своїми сусідами, друзями чи колегами.

Водночас нарко- та алкозалежні особи, представники національних меншин, особи, звільнені з місць позбавлення волі, потерпають від проблем із працевлаштуванням, образ, фізичного насильства та дискримінації з боку громади.

Дистанцюючись від таких людей, жителі громади несвідомо сприяють соціальній ізоляції цих груп, які віддаляються від громади та формують свій спосіб життя, часто шкідливий для навколишнього середовища. Таке сприйняття соціальних стосунків створює значні перешкоди на шляху повноцінної інтеграції представників вразливих груп у суспільне життя, розвитку довіри та добробуту в громаді.

Аналіз міжнародного досвіду засвідчує, що розв’язання проблеми безпеки виключно репресивними методами не дає ефективних результатів. Отже, місцева громада має усвідомити, що зміна якості її життя можлива лише за умови відкритого діалогу з представниками всіх без винятку соціальних груп.

 

Повний текст дослідження за посиланням:

Оцінка можливості інтеграції вразливих груп населення в життя громади м.Ірпеня задля створення безпечного середовища

 

Дослідження проведено за фінансової підтримки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження»

 

Юрій Бєлоусов, Виконавчий директор ЕЦПЛ, кандидат соціологічних наук

Злата Швець, Cоціолог

0