Пошук по сайту

Як аналітичним центрам просувати експертні висновки та аналітичні продукти?

Шоста щорічна конференція «Ініціатива з розвитку аналітичних центрів» зібрала експертів різних галузей для розмови про перспективні напрямки розвитку аналітичних центрів. Особливий фокус учасників події було зроблено на комунікації: як просувати аналітичні продукти онлайн і оффлайн?

Учасники панельної дискусії: Cергій Карєлін, Фонд «Східна Європа», Швейцарсько-українська Програма EGAP «E-врядування задля підзвітності влади та участі  громади», Микола Малуха, CASE Ukraine, Галина Пастух, ГО «Агенція журналістики даних», Тексти.

 

Cергій Карєлін:

Як аналітичні центри використовують інформаційно-комунікаційні технології в своїй роботі? Йдеться не про інтернет і соціальні мережі, а про способи програмування та візуалізацію продуктів. Я вважаю, що одним з пріоритетів роботи аналітичних центрів сьогодні має бути створення інтерактивного продукту. Як перевести висновки, рекомендації, ідеї дослідження в інтерактивний вимір, а потім — включити аудиторію в діалог з аналітичним продуктом?

У вас повинні бути не тільки гарні аналітики, але й програміст і піарник. Якщо ви самі не можете розповісти простою мовою про те, що було зроблено, це мусить робити «перекладач» — піарник.

Ще один пріоритет — просування аналітичного продукту до кінцевого бенефіціара.

І тут — увага! — аналітичні продукти є рушіями нових ідей, рішень чи технологій. Дослідження мусять впливати на якість Policymaking Process. А як можна впроваджувати реформи без участі громадян?

Ми як аналітики прогнозуємо і бачимо майбутнє, а суспільство — це звичайні людини. Вони бачать світ інакше. Тому ми маємо запропонувати людям обирати те, що змінить їх майбутнє, залучати користуватися інструментами, даними, перевагами, які надає аналітичний матеріал. Саме так зробила команда проекту «Ціна держави» про що розповість Микола. А я наведу гучний приклад, коли журналісти розкрили корупційну схему придбання сумнівного обладнання — розслідування «Швабри в онкоцентрі»

 

Яким чином аналітичні центри можуть співпрацювати з журналістами?

Щоб створити інтерактивний продукт, вам знадобляться інструменти, які дозволять вбудовувати інформацію на будь-який сайт. Таким чином, ви можете запропонувати журналістам готовий продукт, який легко стає частиною сайту. На ваш аналітичний центр починають посилатися інші, з вашими даними зручно працювати, порівнювати деталі, схеми, ще щось. Ви стаєте відкритим першоджерелом ексклюзивної інформації.

Ми входимо в еру електронних громадян. Так, всі ми використовуємо інтернет по-різному, але головне для аналітичних центрів – впливати. І треба це роботи в цікавий спосіб.

Мабуть, тому Максим Лациба охрестив нас «представниками нетрадиційної демократії».

 

Микола Малуха:

Я думаю, що насправді владі не цікаві аналітичні дослідження до того моменту, поки не буде

тиску з боку громадян. Ми зрозуміли це і вирішили залучити людей до взаємодії онлайн і оффлайн. Як?

Оскільки ми не хотіли перетворити експертні висновки на «білу книгу», «синю книгу» чи «жовту книгу», у 2014-му році наша команда створила інструмент взаємодії з аналітикою — податковий калькулятор. Він викликав суспільний резонанс: багато друзів, колег, активістів  почали постити посилання на нього, і на початок 2018 року ми побачили, що калькулятором скористалось десь 300 000 українців. Що далі?

Можна відправити кейс на європейський фестиваль та отримати приємну винагороду. Але, якщо хочемо, щоб реформи запрацювали, треба виходити за межі своєї амбітної «бульбашки»: поки громадяне не усвідомлюють себе платниками податків, вони не будуть тиснути на поліцію. Наш калькулятор — гарне комунікаційне рішення, але без участі звичайних громадян він недостатньо функціональний.

Тому ми вирішили «піти в народ» і почати спілкуватися: розгорнули комунікаційну кампанію в регіонах з використанням локального телебачення та відкритої розмови. Крім того, вдалося домовитися з бізнесом і отримати медіаканали для трансляції ініціативи на екранах. Ми робили флешмоби, ефіри, зустрічі з журналістами, звертались до людей — зайдіть і порахуйте свої податки.

 

Чого ми прагнули? Змінити політичну дискусію. Бо зазвичай всі діалоги в масмедіа якось обходять податки. В розвинутих демократіях розмова про реформи завжди починається з податків, проте наше суспільство немає такої звички. І коли ми поїхали до регіонів та почали спілкуватися зі звичайними людьми, ефект був зовсім іншим.

Ми зверталися до бабусі: «Скільки ви платите податків на рік?»

Вона відповідала: «А я не сплачую. За мене держава платить податки».

Тоді ми рахували її податки і пропонували шокуючу відповідь: «Ваші податки складають 5000 грн на рік».

Гадаю, що після таких розмов ця бабуся та інші  не стануть реагувати на популістські обіцянки, бо вони вже знають правду про свої власні гроші.

Галина Пастух:

Дуже гарний спосіб просування складних тем і аналітичного контенту — гейміфікація. Як приклад, згадаємо симулятивну гру про маніпулятивні новини. Ми практикували цей проект онлайн і оффлайн, кожен учасник мав можливість спробувати конструювати маніпулятивні меседжі і стати гуру фейкових новин. А після цього досвіду — більш критично сприймав всю інформацію в ЗМІ.

 

Ще один наш проект — «Земляна проказа», інтерактивна карта місць нелегального видобутку бурштину —

отримав бронзову медаль на конкурсі SND Digital. У проекті йшлося про наслідки бурштинокопання для природи.

 

Не менш цікаві рішення сьогодні роблять громадські організації, які займаються проблемами децентралізації. Наведемо лише кілька прикладів Анімації, просто про реформи, які зробив ГО Інститут громадянського суспільства:

 

Аналітика – вагома складова роботи Експертного центру з прав людини.

Тим приємніше було опинитися у колі експертів-аналітиків з різних куточків України та поговорити про виклики у сфері Think Tank Development Initiative. Цікавий формат відкритих обговорень та практичних кейсів переконливо доказав, що аналітичні думки та експертні висновки існують не тільки в академічному середовищі. Експерти можуть і хочуть бути почутими якомога більшою аудиторією.

 

Ключові тези конференції:

Стандарти роботи аналітичних центрів та стандарти якості проведення досліджень: що саме представники аналітичних центрів хотіли б запровадити у своїй діяльності?
Інституційний розвиток аналітичних центрів: як включити цей пріоритет до порядку денного інших партнерів і донорів?
Посилення спроможності аналітичних центрів працювати з публічними коштами та звітуватися за їх використання.
«Гра в довгу чи швидкі здобутки?» Як аналітичним центрам мислити категоріями довгих процесів та успіхів, що мають бути сталими?
Співпраця регіональних та національних аналітичних центрів: щоб говорити один з одним допомога фондів не потрібна.
Аналітичні центри мусять продавати себе і ставати більш стабільними.

 

Організатори конференції:

#Міжнародний фонд “Відродження”

#SwedishReformCooperationWithUkraine

 

Матеріал підготувала Юлія Голоднікова