Пошук по сайту

Утримання підозрюваних і засуджених: досвід використання альтернативних сучасних технологій

За час карантину в Україні почалося активне обговорення можливостей позатюремного утримання підозрюваних та обвинувачених. Одні експерти вважають, що альтернативні запобіжні заходи допоможуть заощадити на триманні підозрюваних та обвинувачених за незначні злочини під вартою, а в перспективі — на утриманні та будівництві місце обмеження волі. Інші розглядають переваги та недоліки закордонних моделей запобіжних заходів та їхній потенційний вплив на ситуацію зі злочинністю в країні.

Проведені в багатьох країнах дослідження засвідчили, що використання електронних технологій контролю позитивно впливає на зниження рівня злочинності. Експертка ЕЦПЛ з інформаційного права та безпеки Анастасія Апетик проаналізувала закордонні практики цифрового моніторингу і підготувала цікаві матеріали про таке: стеження за допомогою NAVSTAR GPS, супутникової системи E-Cell HOUSE ARREST APP, software та девайси — як усе це забезпечує ефективність позатюремного утримання?

 

У деяких країнах домашній арешт застосовується із використанням різних типів технологічних продуктів чи послуг.

Перший та найпростіший (як у технологічному, так і в економічному плані) — це контроль за допомогою звичайної телефонної лінії.

Сам по собі цей засіб контролю складається з двох пристроїв. Один, розміром із телефонний апарат, що під’єднується до звичайної телефонної розетки. Інший — це легкий електронний браслет, що кріпиться на зап’ясті або, найчастіше, на нозі в ділянці щиколотки. Між пристроями встановлено зв’язок, і коли браслет віддаляється на відстань більше, ніж було запрограмовано, подається сигнал тривоги. Він надходить до центрального сервера, а звідти — до особи, яка здійснює безпосередній моніторинг конкретного правопорушника. Це може бути оператор за пультом спостереження в обласному відділенні внутрішніх справ, або офіцер із пробації, який отримує сигнал безпосередньо на свій айфон, як у США. При застосуванні домашнього арешту межі так званої допустимої зони можуть становити, наприклад, 30—50 м.

 

 

Другий тип — це аналогічний прилад моніторингу з використанням мобільного зв’язку. Така система стане при нагоді в містах, проте може виявитися неефективною в сільській місцевості, де стільниковий сигнал значно слабше.

 

Третій тип — це стеження за допомогою глобальної системи позиціонування (GPS). Принцип роботи — так само базується на використанні браслету, переносного навігатора та стаціонарного передавача, що міститься вдома. Застосування такого типу моніторингу є дорогим задоволенням, але дає змогу встановити реальне місцезнаходження особи за допомогою системи супутникового стеження. Переважна більшість країн використовують супутникову систему NAVSTAR GPS.

Четвертий тип — використання мобільного додатку та браслету до нього. За аналогією браслетів для ув’язнених, які працюють на отриманні даних із GPS та мають високу вартість, можна використовувати, мобільні додатки, що збирають GPS дані. Наприклад, у США використовують мобільний додаток E-Cell HOUSE ARREST APP для домашнього арешту, тримання під вартою або як захід для умовно-дострокового звільнення чи елемент стеження під час реабілітації. Для України є релевантним запровадження мобільних додатків із відслідковування GPS даних для домашнього арешту, оскільки вже є розроблений мобільний державний додаток «Дій вдома», на базі якого держава може розробити додаток «Домашній арешт» чи навіть у перспективі «Домашнє ув’язнення».

 

Огляд підготувала експертка з інформаційного права та безпеки Анастасія Апетик

 

Публікація підготовлена в рамках проєкту «Посилення спроможності працівників поліції у роботі із затриманими під час епідемічних загроз», що реалізується за підтримки Міжнародний фонд “Відродження”

 

#антиковід #правазатриманих

Анастасія Апетик, Експертка програми "Безпека громад", юристка