Пошук по сайту

Я, Facebook, Apple, Microsoft, Google чи Netflix — хто переможець у битві за цифрові права?

21–22 лютого відбувся 8-й Київський Безпековий Форум для молоді #yksf2020, який відвідала експертка ЕЦПЛ з інформаційного права Анастасія Апетик.

Учасники форуму багато говорили про виклики, що постали в соціальній, демографічній сферах та навколишньому середовищі. Але ТОП темами всіх дискусій стали інформаційна, комунікаційна та кібербезпека: нова генерація хоче більше знати про свої права та безпеку онлайн.

А ви? Чи маєте відповідь на запитання: “Я, Facebook, Apple, Microsoft, Google чи Netflix — хто переможець у битві за цифрові права?” Які фактори будуть впливати на зміну сприйняття людиною своїх цифрових прав та простору безпеки?

Коментують Артур Кадельник, менеджер проєктів ГО “Інтерньюз Україна” та Анастасія Апетик, експертка ЕЦПЛ з інформаційного права.

 

Артур Кадельник: Говорячи про виклики у сфері безпеки, перше, про що варто сьогодні замислитися, — це зсув від силової загрози у бік несилової й перехід у гібридній війні від прямих методів дії — до непрямих. Про що йдеться?

Про перехід до інформаційних і психологічних операцій, які не обов’язково підтверджуються реальною воєнною або іншою загрозою.

Наприклад, ситуація з реагуванням українців на коронавірус, коли зовнішній тригер спричинив хаотичну поведінку людей, виявляє вразливості суспільства в питаннях довіри владі, громаді та іншій людині. Певні зацікавлені групи легко цим скористались, щоби поширити меседжі, ніби Україна неспроможна протистояти ситуаціям кризи та захищати своїх громадян.

 

Анастасія Апетик: Я розглядаю виклики в різних контекстах. Перший — це контекст, в якому формується розуміння прав людини в цифрову добу.

Що таке Facebook, Apple, Microsoft, Google, Netflix? «Онлайн держави» (утворення, що діють подібно країнам), поля битви зі своєю зброєю. Використовуючи продукти цих та інших компаній так само, як і в державі, ми маємо права та мусимо дотримуватися певних обов’язків, дізнаватися про політики конфіденційності, зіштовхуємося з питаннями онлайн безпеки і стаємо «Інтернет-громадянами» цих «держав».

Проте варто зазначити, що ми маємо справу з інформаційно-комунікаційними технологіями і бізнесами, що впливають не лише на основні права людини, такі як право на безпеку, право на приватне життя, права на свободу слова та вираження поглядів, але й формують новий дискурс щодо визнання нових прав.

Ви спитаєте яких? Відповідь здивує: право на доступ до Інтернету та право на комунікацію.

Ще один контекст, на який хочу звернути увагу: діджитал виклики для прав людини в Україні.

Наша держава швидко набирає обертів на шляху до створення діджитал країни і має реагувати на глобальні виклики та вдосконалювати (на рівні інституційних змін) механізми взаємодії держави з Facebook, Google, Apple і Microsoft та іншими «онлайн-державами», а також розробити відповідне нормативно-правове регулювання. Звісно, що Україні обов’язково необхідно впровадити GDPR і створити відповідний контролюючий орган.

Але водночас, нам необхідно розвивати людський капітал у сфері інформаційних прав та безпеки. Потрібно навчати громадян основним правам у сфері онлайн та принципам безпечної поведінки в мережі Інтернет. І хочемо ми цього, чи не хочемо — мусимо працювати над підвищенням рівня знань та навичок у сфері інформаційних прав людини, кібергігієни, інформаційної та кібербезпеки для представників кримінальної юстиції. У поліцейських та суддів, які працюють із питаннями правових відносин онлайн, поки недостатньо таких компетенцій. Але ж вони — представники держави.

Що таке Facebook, Apple, Microsoft, Google, Netflix? «Онлайн держави» (утворення, що діють подібно країнам), поля битви зі своєю зброєю. Використовуючи продукти цих та інших компаній так само, як і в державі, ми маємо права та мусимо дотримуватися певних обов’язків, дізнаватися про політики конфіденційності, зіштовхуємося з питаннями онлайн безпеки і стаємо «Інтернет-громадянами» цих «держав».

Третій контекст діджитал загрози для людини крізь призму прав людини

На моє переконання, людина не знає та не розуміє своїх інформаційних прав. Так само — не замислюється про свою інформаційну безпеку, і починає тягнутися до нових знань лише коли потрапить у халепу. Хочете прикладів?

Ось короткий список (його можна продовжувати на кілька сторінок):

— злам акаунту

— зникнення грошей з картки

— Ви знайшли свого бота-двійника в соціальній мережі

— Вас шантажують онлайн

— Вам пропонують обміняти Ваші персональні дані на гроші

— постійно приходить SMS-спам на телефон, хоча Ви не давали свій номер цій компанії чи людині

— Вашу фотографію або фото Вашої дитини розмістили в інтернеті, але Ви цього не хотіли і не просили

— побачили неправдиву інформацію про себе у Facebook чи Google

— купили товар онлайн, але Ви його не отримали

— Ваша компанія отримала листа за порушення GDPR зі штрафом у 100000 євро

— Ви державний службовець, і Вам прийшов лист від Омбудсмана про порушення права на інформацію або права на приватність

Чи готова людина оперативно та грамотно реагувати на такі виклики? Питання риторичне, але, безумовно, кожен має вивчати свої інформаційні права та обов’язки.

 

#KyivSecurityForum #інформаційні_права #інформаційна_безпека #digitalrights

#informationsecurity #human_rights

Анастасія Апетик, Експертка програми "Безпека громад", юристка