Пошук по сайту

Новий концепт підозри: про забезпечення ефективного розслідування та дотримання прав людини

Практичне застосування інституту повідомлення про підозру породжує одразу декілька системних проблем як в площині дотримання прав людини так і у сфері забезпечення ефективного розслідування.

Наводимо розроблені експертною групою аналіз ситуації та шляхи вирішення цих проблем.

Зокрема, актуальною є проблема існування практик ставлення до особи як до підозрюваної або суттєвого втручання в її права і свободи без відповідного наділення необхідними процесуальними правами, передбаченими для підозрюваної особи. Йдеться про випадки: подання стороною обвинувачення до суду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна, дозвіл на затримання з метою приводу, обшук; звернення за міжнародною правовою допомогою; оприлюднення повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення.

Близькою до наведеної є проблема максимального відтермінування моменту повідомлення про підозру аж до направлення обвинувального акту до суду. Фактично від моменту повідомлення про підозру й до направлення обвинувального акту до суду лишається лише декілька днів, яких вочевидь недостатньо підозрюваній особі для збирання в межах досудового розслідування доказів своєї невинуватості чи пом’якшуючих обставин. В результаті порушується принцип змагальності та не забезпечується належним чином право особи на захист.

Існує й пов’язана із забезпеченням ефективного розслідування проблема неможливості застосування «ордерного затримання». Формальне дотримання вимог КПК передбачає необхідність завчасного повідомлення особі про підозру ще до звернення до слідчого судді із клопотанням про дозвіл на затримання особи. При цьому, зважаючи на неможливість зашкодити втечі особи, якій вже повідомлено про підозру але щодо якої ще не винесено ухвалу про дозвіл на затримання, втрачається будь-який сенс застосування такого затримання.

Вважаємо, що вирішення означених проблем перебуває в площині розгляду підозри у значенні, яке є тотожнім до поняття обвинувачення, що використовується у практиці ЄСПЛ (як «офіційне повідомлення відповідного державного органу, яке висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення» (Deweer проти Бельгії, §§ 42 і 46; Eckle проти Німеччини, § 73).

Про конкретні шляхи вирішення означених проблем в напрацьованому групою експертів, практиків та науковців у Новому концепті підозри.

 

Згідно запропонованого концепту, повідомлення про підозру розглядається в контексті висунення особі обвинувачення, а статус підозрюваної особи дозволяє її розглядати як обвинувачену в контексті практики ЄСПЛ. По-суті йдеться про мінімальний стандарт доведення, який є нижчим від того, що матиме місце на етапі направлення обвинувального акту до суду та не вимагає доведеності поза розумним сумнівом.

1. Підозра розглядається у значенні, тотожному до поняття обвинувачення, що використовується у практиці ЄСПЛ (як «офіційне повідомлення відповідного державного органу, що висловлює підозру у скоєнні кримінального правопорушення» (Deweer проти Бельгії, §§ 42 і 46; Eckle проти Німеччини, §73).

Відповідно, повідомлення про підозру розглядається в контексті висунення особі обвинувачення, а статус підозрюваної особи дозволяє розглядати її як обвинувачену в контексті практики ЄСПЛ.

По суті йдеться про мінімальний стандарт доведення, який є нижчим від того, що буде на етапі направлення обвинувального акту до суду та не вимагає доведеності поза розумним сумнівом.

2. Підозрюваною є особа, щодо якої наявні обґрунтовані підстави вважати, що вона причетна до вчинення кримінального правопорушення, та щодо якої складено та зареєстровано повідомлення про підозру (необхідні зміни до ст. 42 КПК). З моменту реєстрації такого повідомлення особа набуває прав підозрюваної особи. З цього ж моменту починається притягнення особи до кримінальної відповідальності як стадія кримінального провадження (зміни до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України), а також обраховуються строки досудового розслідування (зміни до ст. 219 КПК України).

3. Якщо у прокурора достатньо доказів вважати особу причетною до вчинення кримінального правопорушення, то він складає та реєструє в ЄРДР повідомлення про підозру з подальшим обов’язком негайно його вручити, за винятком випадків «ордерного» затримання, коли підозра має бути врученою одразу після затримання особи (ст.ст. 276–278 КПК). При цьому у випадках фактичного ставлення до особи як підозрюваної або суттєвого втручання в її права і свободи, що полягає в:

– поданні стороною обвинувачення до суду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна, дозвіл на затримання з метою приводу, обшуку;

– зверненні за міжнародною правовою допомогою;

– оприлюдненні повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, —

прокурор зобов’язаний невідкладно скласти, зареєструвати та вручити письмове повідомлення про підозру.

Відповідно, до моменту визнання особи підозрюваною (тобто до реєстрації повідомлення про підозру в ЄРДР) дозволяється застосовувати лише методи, що не передбачають очевидного та суттєвого втручання в права і свободи особи: подання клопотань про проведення експертиз, надсилання запитів, проведення НСРД тощо.

4. У випадках, якщо особа фактично дізнається про вчинення таких дій щодо неї без повідомлення про підозру, їй надаватимуть можливість звернутися до слідчого судді для зобов’язання сторони обвинувачення вручити повідомлення про підозру.

Водночас невручення повідомлення про підозру всупереч вимогам КПК України тягтиме за собою дисциплінарну відповідальність прокурора.

5. Затриманий за ст.ст. 207–208 користується всіма правами підозрюваного з моменту затримання, проте статусу підозрюваного набуває з моменту складання повідомлення про підозру та її реєстрації.

Якщо протягом 24 годин з моменту затримання підозру (припущення) у вчиненні кримінального правопорушення не було підтверджено, то особа звільняється.

6. Пропонується встановити заборону стороні обвинувачення закінчувати досудове розслідування до спливу строків без згоди сторони захисту. В цьому випадку можливість сторони захисту реалізувати свої права діє в межах встановлених КПК України строків досудового розслідування, які починають обраховуватися з моменту складання та реєстрації повідомлення про підозру.

Таким чином, у сторони захисту за будь-яких випадків повідомлення про підозру є близько двох місяців на реалізацію права на захист.

 

Джерело: JustTalk Writer

Андрій Орлеан, Керівник програми «Права людини і правосуддя», доктор юридичних наук, доцент

Володимир Венгер, Провідний експерт, кандидат юридичних наук

0