Пошук по сайту

Юрій Бєлоусов: розмова про аналітику, яка працює заради змін

Міжнародний фонд “Відродження” разом із Embassy of Sweden in Kyiv відкрили четверту хвилю стажувань для студентів-магістрів, аспірантів, випускників, що мріють про успішну кар’ру та сильну країну. Стажування проходитиме в 21 аналітичному центрі, серед яких Експертний центр з прав людини.

Виконавчий директор ЕЦПЛ Юрій Бєлоусов ЕЦПЛ розповідає про унікальний досвід організації та бачення реформ у сфері кримінальної юстиції.

 

Макар Чудінов: Экспертний центр з прав людини готує до презентації результати нових досліджень. У чому особливості підходів організації до захисту прав людини, і чому вони  не обмежуються аналізом даних та технічними рекомендаціями?

Юрій Бєлоусов: З 90-х років міжнародна спільнота і програми допомоги Україні в сфері прав людини відштовхувалися у своїх діях від тієї концепції, що в багатьох випадках права людини порушуються, оскільки співробітникам системи кримінальної юстиції нібито не знайомі міжнародні стандарти у сфері прав людини і практики Європейського суду з прав людини. В Україну було вкладено мільйони донорської допомоги, спрямованої на навчання. Здавалося, що ось ми розповімо, навчимо, співробітники все зрозуміють і перестануть застосовувати насильницькі методи, а також незаконно затримувати людей. З початку 2000-х років низка правозахисних організацій, в тому числі, я, як тренер, у своїй професійній практиці трималися цієї позиції.

Ми проводили десятки тренінгів у партнерстві з міжнародними організаціями, залучали найкращих експертів до навчання працівників міліції, а віз, як то кажуть, досі залишається на тому ж місці: учасники тренінгів послухали про заборону тортур і про те, що не потрібно людину незаконно затримувати, а потім – знову поверталися до старих методів роботи.

Зрозуміло, неможливо заперечувати дієвості інформаційно-просвітницької роботи — проведення навчання є одним із важливих інструментів просування ефективних стандартів роботи. Але одного лише навчання явно недостатньо. Як недостатньо і покарання за порушення прав людини (хоча серед правозахисників досить популярна думка, що покаранням можна зупинити застосування насильства з боку правоохоронних органів). Практика показує, що такий підхід не призводить до очікуваних результатів.

Макар Чудінов: У чому тоді причина масового поширення порушень прав людини з боку органів правопорядку?

Ю.Б.: Наші дослідження, в тому числі, ті, що стосуються ганебної практики використання  тортур, дали чимало важливих відповідей, і ми зрозуміли, що порушення прав людини не є  самоціллю, як вважає багато колег-правозахисників, а навпаки – є наслідком неправильної організації роботи органів правопорядку. Відповідно, коріння потрібно шукати всередині системи.

Фактично органи правопорядку створені з певною метою, яка передбачає боротьбу зі злочинністю та охорону громадського порядку, і досить часто правоохоронці щиро прагнуть ефективно виконувати свою роботу. Ось тут якраз і виявляються всі приховані проблеми системи – від неефективної підготовки співробітника, до відсутності чітких і зрозумілих алгоритмів виконання.  Я вже не кажу про прогалини в законодавстві.

На фото: виконавчий директор Експертного центру з прав людиниЮрій Бєлоусов на відкритті першого тренінгового центру в ІТТ міста Дніпро, червень 2019

 

Спільно з колегами ми провели серію досліджень, в рамках яких виявляли проблемні зони на рівні менеджменту правоохоронної діяльності, аналізували алгоритми дій персоналу, процеси взаємодії між співробітниками, а також – між різними елементами системи кримінальної юстиції. Іншими словами, ми дослідили ланцюжок дій, та зафіксували, що призводить до порушень прав людини.

І тоді ми побачили, що змінювати потрібно моделі поведінки і контролю за виконанням норм закону, і розвивати іншу культуру відносин між співробітниками всередині системи. Відштовхуючись від такого бачення, експерти нашої організації дійшли висновку, що правоохоронці повинні мати ефективні сучасні інструменти для виконання своїх завдань, що в свою чергу, призведе до зменшення помилок і «побічних ефектів» у вигляді порушення прав людини.

М.Ч: Можете навести приклади?

Ю.Б. Наразі Експертний центр разом із партнерськими організаціями працює над впровадженням Custody records і процесуального інтерв’ю (investigative interview). Custody records – це система фіксації всіх даних, пов’язаних із процесом затримання підозрюваної особи на упродовж всього періоду її перебування під контролем поліції. Custody records включає комплекс технічних елементів, починаючи з відеофіксації, оброблення інформації та внесення даних у спеціальну програму (одне зі значень слова «records» – «запис, фіксація»), і залучення спеціально підготовлених співробітників, які відповідають за забезпечення прав затриманої особи. Для належної роботи сістеми необхідно обладнати приміщення технікою та програмним забезпеченням, відібрати і навчити співробітників поліції, які будуть відповідати за роботу системи, забезпечити їх чіткими алгоритмами дій.

На цей момент ЕЦПЛ спільно з організаціями-партнерами – МВФ «Відродження» та Українською Фундацією правової допомоги обладнано тренінговий центр, де створені умови для ефективного навчання і модель робочого місця інспектора Custody records (ми їх називаємо інспекторами з прав людини). Тут майбутні інспектори можуть відпрацьовувати необхідні навички для роботи з системою Custody records. Перша група інспекторів пройшла навчання у цьому центрі на початку вересня 2019-го року.

Хотілося б розповісти і про другу партнерську ініціативу – процесуальне інтерв’ю – метод, що змінює характер ведення слідства та націлений на отримання об’єктивної інформації, на відміну від допиту, орієнтованого, як правило, на отримання зізнань. Процесуальне інтерв’ю – цілий комплекс дій, одним з елементів якого є, власне, правильно побудована комунікація з підозрюваним, свідками, жертвами. Цей підхід також вимагає спеціальної підготовки і знання тактики діалогу зі співрозмовником, щоб розвивати довіру та в результаті отримати більше інформації, зробити зважені висновки про те, що трапилося.

М.Ч: Чи готова наша система до таких змін, адже впровадження будь-яких інновацій супроводжується опором новому?

Ю.Б.: Частину своєї професійної кар’єри я працював у державній системі на посаді керівника Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму, а також у центральному апараті МВС. Інша частина мого життя пов’язана з практикою роботи в міжнародних проектах і дослідницькою діяльністю нашої організації. Я багато спілкуюся з професіоналами високого рівня і звичайними службовцями, бачив, як працюють поліцейські в країнах, що пройшли шлях реформ, тому добре розумію: теорія змін – це не порожній звук, опір новому – нормально, інновації не можуть проникати, подібно радіації крізь стіни. Все відбувається поступово, завдяки змінам у мисленні людини.

Але важливо зрозуміти, коли з’являються «трігери», що здатні вплинути на швидкість змін. Наприклад, свіжі кадри, що прийшли до патрульної поліції, «підштовхнули» певні процеси оновлення штату, сприяли більшій відкритості самої системи, зростанню довіри з боку громадян. Все це ще не означає, ніби наявні проблеми можуть бути вирішені саме таким чином, однак дифузія кадрового ресурсу вплинула на процеси змін. Я сподіваюся, що нове покоління детективів і слідчих, які пройшли навчання за європейськими лекалами, завдяки створенню  належних умов і зрозумілих правил їхньої роботи, запустить двигун змін і в системі органів розслідування, яка протягом останніх десятиліть залишається в режимі паузи.

Впроваджуючи Сustody Records в Україні, ми не винаходили колеса. З одного боку, ми запозичили нову модель роботи у Великобританії, але в процесі її адаптації до українського контексту фактично створюємо нову екосистему, яка починає впливати на існуючі практики поводження із затриманими. Процедури і стандарти, закладені в механізмі СR, звільняють від купи паперів, від ймовірності помилкових звинувачень та необґрунтованого перевищення повноважень.

За два роки роботи системи Custody records в Україні змінився рівень захищеності співробітників поліції від різного роду неправдивих звинувачень і посилено гарантії дотримання прав затриманих осіб. В результаті виграє суспільство.

М.Ч: Чи вже був моніторинг впровадження Custody records?

Ю.Б.: Моніторинг проводився і буде проводитися далі. Причому, йдеться не тільки про візити та аналіз даних, отриманих після знайомства з практикою заповнення електронної бази, але також і про якісні дослідження. Ми опитуємо співробітників правоохоронних органів і маємо необхідну інформацію щодо того, які ланцюжки у роботі системи потрібно налагодити.

Місця несвободи, звичайно, не ЦНАП із системою електронної реєстрації, м’якими кріслами і кулерами з теплою водою. Але чому ІТТ мають представляти загрозу для життя людини? Чим чіткіше механізми взаємодії між співробітниками всередині системи, тим прозоріше будуть алгоритми їхніх дій, а значить – менше приводів для порушень і принижень.

 

Інтерв’ю записав Макар Чудінов

 

 

228