Пошук по сайту

Інститут службових осіб, відповідальних за перебування затриманих

Проблематика функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, спирається на декілька проблем, що набули системного характеру. Частина з них – у законодавчій площині і потребує коректив відповідних норм закону, але інша пов’язана з питаннями кадрового менеджменту та необхідністю створення системи перекваліфікації працівників.

19 листопада працівники відділів та відділків поліції Житомирської області взяли участь у спеціалізованому тренінгу з дотримання прав затриманих осіб. Тренери Євген Виговський (УЗПЛ НПУ Житомирської області) та Віктор Чупров, виконавчий директор Експертного центру з прав людини розповідають, чому такі заходи надважливі

 

Євген Виговський: Після створення УЗПЛ однією з функцій цього органу стало забезпечення контрою за дотриманням прав и свобод людини в діяльності поліції в областях і регіонах. Перш за все йшлося про відділки поліції, де людина, яку затримали за адміністративне чи кримінальне порушення, залишається один на один із правоохоронцями і стає беззахисною, оскільки не орієнтується в своїх правах та обов’язках.

Ми обґрунтували своє бачення, в чому необхідність такої посади у кожному відділку, і керівництвом Національної поліції було прийнято рішення впроваджувати нову посаду, яка стане відповідальною за належне поводження із затриманими. Але раніше в Україні такого досвіду не було, і далеко не кожен в системі правоохоронних органів розумів, чим саме мусить займатися така відповідальна особа у повсякденній роботі. УЗПЛ проводив спеціальні навчання, консультувався з міжнародними донорськими організаціями, з експертними центрами тощо. Тобто ми шукали шляхи вдосконалення ситуації, розуміючи, що в рамках програми підвищення кваліфікації співробітників поліції ми не встигаємо охопити значну частину кадрового складу.

Наразі потреба більш регулярного навчання стала ще гостріше. І представники УЗПЛ в Житомирській області вирішують цю проблему шляхом спільних навчань з організаціями-партнерами, які мають практичний досвід роботи з вразливими групами населення, що частіше, ніж інші потерпають від порушень їхніх прав

 

Про що важливо знати всім уповноваженим службовим особам, відповідальним за перебування затриманих?

Окремим завданням цього семінару було опрацювання питань функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих. Обговорення проблем, що заважають дотриманню прав затриманих осіб, допомогло учасникам краще побачити своє місце і свою роль у процесі досудового розслідування, який складається з багатьох компонентів. Проте починається зі стартових умов роботи з людиною.

Віктор Чупров: З 2012 року набрав чинності новий КПК України, що передбачав додаткові гарантії захисту затриманих осіб від неналежного поводження з боку поліції. Відповідно в кожному органі досудового розслідування мала бути призначена службова особа, відповідальна за дотримання прав затриманих: в поліції, СБУ, прокуратурі (коли ще органи прокуратури здійснювали розслідування) тощо. Для того, щоб оцінити ефективність цього запобіжного заходу, у 2017-му році Експертний центр з прав людини разом із партнерами вирішив провести дослідження. Ми зосередили увагу саме на поліції, тому що саме там відбувається здебільшого фактів затримання.

 

В ході дослідження були відвідані 52 районні відділи поліції у Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській, та Херсонській областях, а також у місті Києві.  Під час відвідувань за допомогою формалізованої анкети проводився збір даних за наступними параметрами:

організаційні питання діяльності осіб, відповідальних за затриманих;

роль осіб, відповідальних за затриманих, у забезпеченні прав і свобод людини;

підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за перебування затриманих.

З метою уточнення практичних аспектів організації діяльності осіб, відповідальних за перебування затриманих, їхньої взаємодії з іншими структурними підрозділами та посадовими особами Національної поліції було проведено 4 фокус-групи:

з керівниками органів досудового розслідування районних відділів поліції;

з керівниками кримінальної поліції районних відділів поліції; з керівниками чергових частин районних відділків поліції;

з особами, відповідальними за перебування затриманих.

У процесі підготовки звіту за результатами дослідження стало зрозуміло, що проблема порушення прав людини пов’язана не тільки зі службовими особами, але й з інститутом затримання. Тому дослідження мало дві частини:

перша висвітлювала проблеми, які виникають у сфері затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;

друга частина фокусувалася на оцінюванні ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за затримання, як механізму попередження неналежного поводження.

Повний текст аналітичного звіту

 

Якими були висновки?

 

Віктор Чупров: На практиці невдале формулювання норми (ст. 212 КПК) повністю нівелювало цей запобіжник неналежному поводженню.

По-перше, сама стаття 212 містить ризики, що пов’язані з конфліктом інтересів, а саме: службові особи мають призначатися в органах досудового розслідування. Їхнім безпосереднім обов’язком мусить бути контроль дотримання прав осіб з боку слідчих. Тобто і слідчий і безпосередньо особа, що відповідальна за затримання, підпорядковані одному керівнику – начальнику органа досудового розслідування. Чи зацікавлені обидва ефективно працювати, якщо керівник не хоче, щоб проблеми виходили за межі його відомства?

Друге питання практичне: яким чином ці посади впроваджуються? У більшості органів поліції станом на 2017 рік посада відповідального за перебування затриманих так і не була введена, а там, де особи були призначені – вони виконували взагалі невластиві функції та задачі.

У деяких відділеннях, виконання обов’язків по забезпеченню прав затриманих покладалось на інших працівників як додаткове навантаження. А там, де такі посади з’явилися шляхом створення нової штатної одиниці, в обов’язки відповідальних осіб було включено сторонні речі. Наприклад: охорона громадського порядку та безпеки, несення служби в якості чергового, забезпечення документообігу у слідчому відділі тощо. Тобто призначені люди не мали часу займатися безпосередньо своєю роботою. Окрім цього, поліція не працює з 9:00 до 18:00. Затримання може відбутись у будь-яку годину доби. А для того, щоб тримати перший контакт із затриманим і контролювати належне поводження з боку поліції, працювати треба цілодобово, негайно повідомляти людину про її права, розпитувати, чи є в неї потреба у медичній допомозі, чи повідомлено про її затримання БПД, чи є скарги тощо. Треба фіксувати, що відбувається із затриманою особою протягом всього часу її перебування під контролем поліції. На практиці той, хто відповідає за затримання, приходить у відділок поліції тільки у робочі часи, і якщо затримання відбувалися посеред ночі, дізнається про це тільки вранці.

 

Щоб забезпечувати належне поводження та фіксацію стану дотримання прав затриманих, спочатку треба знати, що і як фіксувати. Механізм фіксування знов ж таки, не передбачений. Що це має бути: журнал, книга, електронний облік? Фактично ця особа не може виконувати своїх обов’язків, оскільки не знає, як і не має інструментів.

Все це було з’ясовано в процесі дослідження.

Ми дійшли того висновку, що особа, відповідальна за затримання, немає підпорядковуватися начальнику підрозділу, який здійснює досудове розслідування. У кращому випадку вона має бути підпорядкована черговій службі, яка не є зацікавленою у ході розслідування і виконує більш адміністративні функції. Такі рекомендації ми надали в цьому звіті.

Враховуючи описану у дослідженні ситуацію, як зараз працюють особи, відповідальні за затримання?

Віктор Чупров:  Останнім часом ситуація змінюється. На посади відповідальних за затримання приходять люди, які хочуть працювати і хочуть знати, що їм робити.

На тренінгу в Житомирі ми говорили про  міжнародні та національні стандарти у сфері запобігання неналежному поводженню в діяльності поліції. Якщо говорити про базові речі, то всього три стандарти дозволяють звести до мінімуму ризик неналежного поводження з затриманою особою: негайно після затримання треба повідомити третіх осіб про затримання, надати доступ до адвоката та доступ до лікаря. Звичайно, особі мають повідомити, що вона має ці права.

 

Разом із учасниками ми знов окреслили сферу відповідальності осіб, відповідальних за дотримання прав затриманих, розглянули нормативні акти, які відносяться до діяльності цих осіб, інструментарій – який дозволить їм якісно виконувати свою роботу. Для прикладу, були наведені форми обліку роботи з затриманими Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області, де поліцейські з власної ініціативи розробили зручний інструмент для фіксації дотримання прав та будь-яких дій з затриманими особами.

Яка перспектива подальшої роботи посадових осіб, відповідальних за затримання?

Віктор Чупров: Я продемонстрував учасникам тренінгу перспективну модель роботи інспектора з прав людини в комплексі з системою #CustodyRecords, показав відео про запровадження пілотних моделей на базі ІТТ в Україні, вони самі побачили, як працює кастоді-офіцер, що йдеться не просто про інструкції, а про нову практику і зовсім іншу філософію поведінки поліцейських. А головне – це те, що посада особи, відповідальної за затримання, не є периферією, навпаки її робота – це стартовий пункт в системі розслідування, яка реформується і потребує сучасних знань і сучасного менеджменту.

Те, що #CustodyRecords вже працює у пілотних слідчих ізоляторах тимчасового тримання кількох регіонів, що електронна база ведення обліку затриманих вже складається – переконує в тому, що система правоохоронних органів сама продукує запит на зміни.

 

 

Організатори тренінгу:

УЗПЛ НПУ, ГО «Перспектива», Експертний центр з прав людини, Міжнародний благодійний фонд «Альянс громадського здоров’я», Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області.

 

#custodyrecords #затримання #місцянесвободи

 

Віктор Чупров, Виконавчий директор ЕЦПЛ

0