Пошук по сайту

День прав людини: обговорюємо підсумки року з Володимиром Сущенко

10 грудня 1948 року  Генеральна Асамблея ООН у Парижі ухвалила Загальну Декларацію Прав Людини. На той час, людство, переживши катаклізми і жертви Другої Світової війни, усвідомило, що захист основоположних прав і свобод людини має стати пріоритетом у діяльності держав і громадянського суспільства. ООН створила низку міжнародних інституцій, що почали опікуватися реалізацією та захистом прав людини на всіх континентах планети.

За два роки, 4 листопада 1950 року в Римі,  10 держав Європи також підписали Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), на захист якої, майже одразу після  її підписання, постав створений Європейський  суд з прав людини (ЄСПЛ).

Минає 71 рік від тієї  ООН’івської події. Незважаючи на те, що міжнародні організації під егідою ООН  і Європейського Союзу зробили і роблять чимало в напрямку захисту прав і свобод людини, ця проблема залишається не вирішеною на багатьох континентах. Військові події і громадянські конфлікти в Сірії, Лівані, Йемені, Буркіна-Фасо, триваючий арабо-ізраїльський конфлікт, біженці з країн Переднього Сходу в Європі, відторгнення від Грузії за участю Росії територій Південної Осетії та Абхазії і території Придністров’я від Молдови, анексія РФ Криму  та окупація Донбасу в Україні та ще чимало локальних воєн і конфліктів продовжують  непокоїти людство і створюють умови, що загрожують повномасштабній реалізації прав і свобод людини.

У 2020 році людство має відзначати 75 річницю створення  ООН, а народи Європи – 70-річчя Європейської Конвенції з прав людини.

Минає черговий  календарний 2019 рік. Які його підсумки в царині захисту прав людини для світу, Європейського континенту і для України ?

Їх не можна назвати абсолютно втішними, оскільки на планеті палають локальні війни, міждержавні, міжрегіональні, міжетнічні/міжнаціональні та міжрелігійні конфлікти. Здається, що минулі, майже 75 років, без світових воєн створили чудові умови для розвитку людини, тим не менш: сотні мільйонів біженців, постійна загроза екологічних криз, фінансова нестабільність, насильство і тероризм, визвольні національні змагання за незалежність від «сильних світу цього» на тлі інформаційної та економічної глобалізації, – все це роздирає  нашу планету на «шматочки і шматки» невдоволених і  принижених, як окремих людей, так і цілих спільнот…

З одного боку, людство й держави занепокоєні станом свого існування і перспективами розвитку, але з іншого, – не здатні поки що знайти ефективні механізми та інструменти подолання всіх цих негараздів і проблем.

Для України минаючий рік був непростим з точки зору реалізації прав і свобод наших громадян. Ми продовжуємо свій складний і суперечливий шлях до Європейського Союзу і НАТО, що мають виступати гарантами нашої  державної незалежності та захищеності прав і свобод людини.

В нас відбулися чергові президентські та позачергові парламентські вибори, що свідчить про сталість розвинутих демократичних процедур. Нам вдалося повернути додому велику групу політичних в’язнів і заручників із буцегарень держави-агресора – Російської Федерації. Ми демонструємо свободу слова, мітингів і пікетів представників громадянського суспільства, успішно  захищаємо права та інтереси нашої держави в  різних міжнародних організаціях та установах.

Водночас продовжується окупація Криму, де знищуються права і свободи корінного народу – кримських татар, потерпають від переслідувань релігійні громади Православної автокефальної церкви України, не працюють українські школи, відбувається масове переселення народів Росії на територію АРК України.

На неоголошеній війні з сепаратистами і російськими найманцями/військовими продовжують гинути наші захисники й мирне населення. Піддаються тортурам мешканці країни, які в силу різних причин та обставин опиняються в місцях несвободи.

Гинуть від рук нелюдів такі громадські активісти, як Катерина Гандзюк, піддаються переслідуванням небайдужі журналісти… Здебільшого випадків правова система держави не в змозі адекватно реагувати на всі ситуації з порушенням прав людини. Україна займає одне з перших місць за кількістю скарг її громадян до ЄСПЛ та у списку НЕвиконаних рішень національних судів і того ж ЄСПЛ.

Громадські організації України, що опікуються проблемами захисту прав і свобод громадян намагаються усіма доступними методами та інструментами впливати на покращення ситуації з належною  реалізацією прав людини. Серед таких організацій достойне місце посідає й  Експертний центр з прав людини, фахівці якого докладають багато зусиль для запровадження механізмів захисту прав людини в місцях несвободи, зокрема, в органах МВС та виконання покарань, діяльності органів правосуддя, опікуються спроможністю громад щодо розбудови політик публічної та інформаційної безпеки.

Тому черговий щорічний День Прав Людини спонукає до поглиблення та розширення діяльності небайдужої частини суспільства у напрямку реалізації та забезпечення дотримання прав людини, як з боку держави, так і інститутів  громадянського суспільства.

Ми вітаємо всіх громадян України, всіх людей Доброї Волі з цим знаковим Днем і бажаємо, щоби кожен день наступного року додавав нам впевненості та захищеності у самореалізації своїх планів та мрій в ім’я добробуту людини і розквіту життя на нашій планеті Земля.

 

Володимир Сущенко,

Голова правління ГО Експертний центр з прав людини

758