Пошук по сайту

Укази Президента України №41/2020—№42/2020: обговорюємо нововведення

Президент України затвердив нову структуру Державного бюро розслідування, Положення про Раду громадського контролю при ДБР та Порядок її формування:

Указ № 41/2020 (структура): https://www.president.gov.ua/documents/412020–32269
Указ № 42/2020 (питання РГК): https://www.president.gov.ua/documents/422020–32273
Відповідно до змін у законодавстві, що відбулися в грудні, ці питання віднесені до повноважень Президента.

Деякі експерти висловлюють занепокоєння щодо юридичного виконання нововведення. Зокрема, Євген Крапивін вважає, що директору надаються непередбачені профільним Законом повноваження, а до членів РГК висуваються нові вимоги, наприклад, стаж роботи 10 років за спеціальністю.

Володимир Сущенко, погоджується з тим, що законодавець занадто високо підняв статус Положення по РГК ДБР, встановивши його затвердження Указом президента. Але, з іншого боку, вважає, що указ Президента є визнанням статусу цієї Ради на найвищому рівні довіри з боку держави в особі Гаранта Конституційних прав і свобод людини. Мабуть, на цьому етапі становлення ДБР — таке рішення виправдане».

З огляду на свій багаторічний досвід роботи з такими документами, Володимир Сущенко має підстави стверджувати, що Положення про РГК ДБР і про конкурсний добір її членів є одним із найбільш деталізованих і логічних:

«Навіть, Положення про конкурсну комісію з добору кандидатів на посаду членів ВРП за квотою президента держави (яке також було затверджено його Указом) у багатьох аспектах гірше.
Певне здивування викликає неоплачуваний статус членів РГК, передусім, — трьох членів Дисциплінарної комісії: якщо це орган громадського (як тепер ми частіше називаємо — волонтерського) контролю, то про яку оплату йдеться і з яких джерел? З державного бюджету? Тоді громадські контролери мусять ставати державними службовцями чи прирівняними до них особами.

Хто, кого та в який спосіб буде контролювати? Треба створювати відокремлений державний фонд для оплати праці громадських контролерів, який буде підпорядкований державному казначейству або Громадський фонд на пожертви небайдужих громадян?

Питань багато.
Я висловлю ідеалістично-фантастичну думку:
Якщо в такі органи громадського контролю за діяльністю органів держави прийдуть люди, які шукатимуть власної користі (не обов’язково матеріальної) замість мотивації сприяти створенню ефективного органу протидії злочинності й корупції в країні, то — усі МРІЙНИКИ мусять забути про реальні реформи й реальні зміни в нашому житті за «європейськими стандартами» ще років на 20–40 наперед!»

Зазначу ще один важливий момент: у Положенні про конкурс не вказано, що конкурсна комісія має розробити критерії оцінювання всіх трьох етапів конкурсу (якість документів, есе, співбесіда) і учасники конкурсу мусять бути поінформовані про такі умови.
Переконаний, що в роботі цього органу будуть помилки й недоліки, але закладена нормативна основа, на цьому етапі — пристойна».

Володимир Сущенко, голова правління ГО «Експертний центр з прав людини», кандидат юридичних наук, доцент