Пошук по сайту

Домашній арешт: технічні та економічні аспекти

Публікація підготовлена в рамках дослідження за проєктом «Посилення спроможності працівників поліції у роботі із затриманими під час епідемічних загроз», що реалізується за підтримки Міжнародний фонд “Відродження”.

Розділ 1.2. Технічні аспекти системи контролю за перебуванням підозрюваних під домашнім арештом: як це працює в Україні

Під час проведення дослідження окремо проаналізовано стан виконання органами Національної поліції України запобіжного заходу у виді домашнього арешту та забезпечення електронними засобами моніторингу для контролю за особами, до яких обрано такий запобіжний захід.

Згідно з частиною 3 статті 181 КПК України, ухвала про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Вказане питання регулюється наказом Міністерства внутрішніх справ від 13.07.2016 № 65 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту» (далі — Інструкція).

Відповідно до розділу ІІІ вказаного вище Порядку, при покладенні ухвалою слідчого судді, суду на підозрюваного, обвинуваченого обов’язку носити електронний засіб контролю, підрозділ Національної поліції України, якому доручено виконання цього запобіжного заходу, застосовує його відповідно до регламенту, встановленому законом, про що робить відмітку в електронній картці особи.

Водночас, встановлено, що згідно з даними звіту Національної поліції України форми 1-ЕЗК про застосування електронних засобів контролю за шість місяців 2020 року, станом на 01.06.2020 в органах поліції наявні 848 електронних засобів контролю, з яких лише 439 перебувають у справному стані та можуть бути використані для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом.

 

Наведені дані дають змогу зробити висновок, що стан забезпечення Національної поліції України електронним засобами контролю не сприяє ефективності застосування домашнього арешту та не  забезпечує виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов’язків і повноцінне усунення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України повною мірою.

До прикладу, у 2019 році, за потреби забезпечення контролю за поведінкою всіх підозрюваних з використанням електронних засобів контролю, їх можна було застосувати лише до кожного 13-го підозрюваного.

 

Розділ 1.3. Економічна складова тримання під вартою та домашнього арешту

Дослідження показало, що у разі створення державою належних умов для ширшого застосування домашнього арешту до підозрюваних осіб, можна забезпечити значний економічний ефект шляхом економії бюджетних коштів, які витрачаються для утримання осіб у слідчих ізоляторах.

Розрахунок економічної вигоди було визначено шляхом аналізу витрат на забезпечення одного ув’язненого у всіх слідчих ізоляторах в зимові та літні місяці (джерело даних Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України). Треба додати, що межах держави ці цифри не є однаковими.

До прикладу, в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» утримання одного ув’язненого становило 921, 31 грн, а в ДУ «Полтавський слідчий ізолятор» — 1421,69 грн. Водночас, середня вартість харчування однієї особи за день становить — 24,56 грн.

Загалом середня вартість утримання однієї людини в слідчих ізоляторах України становить — 2388,40 грн у зимові місяці та 824,20 грн у літні. За умови зменшення кількості утримуваних у кожному з 30 функціонуючих слідчих ізоляторів України на одну особу, приблизно за 6 місяців можна досягти економії бюджетних коштів на суму приблизно 150 тис грн.

Вказані цифри свідчать, що у разі створення умов, зокрема й технічних, для належного застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та можливості повноцінного забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, можна суттєво зменшити витрати Державного бюджету України на утримання підозрюваних (обвинувачених) у слідчих ізоляторах. У свою чергу, вивільнені кошти можна використати для покращення умов утримання в’язнів.

Згідно з інформацією Національної поліції України, на цей час для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних використовуються електронні браслети марки «Attenti Electronic Monitoring LTD». Вони мають високу вартість, оскільки один комплект коштує 31 263, 96 грн. До прикладу, у 2019 році Національною поліцією України на закупівлю системи електронного контролю витрачено значні кошти на суму 12 249 999, 00 грн. Враховуючи високу вартість приладів, актуальним стає пошук нових технічних рішень для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних (обвинувачених).

Окрім того, необхідно врахувати, що значна сума грошових коштів витрачається з Державного бюджету України на конвоювання підозрюваних (обвинувачених), які утримуються під вартою. Згідно з даними Національної поліції України, упродовж 2019 року здійснено 220 026 конвоювань осіб. За 6 місяців 2020 року така цифра становить 100 436 випадків. З метою отримання інформації про суму грошових коштів, яка була витрачена з бюджету на конвоювання підозрюваних (обвинувачених) до Національної поліції України направлявся запит, однак такі дані не були отримані, оскільки кожний регіональний підрозділ самостійно здійснює подібні бюджетні витрати та не веде відповідного окремого обліку.

 

Текст підготував Сергій Іллюк, адвокат, експерт ГО “Експертний центр з прав людини”

#запобіжнізаходи #дослідження #антиковід #місцянесвободи #домашній_арешт

 

Сергій Іллюк, Проектний менеджер, юрист