Епізоди воєнних злочинів: історія родини з Сєвєродонецька

Воєнні злочини – це свідоме, грубе, порушення законів та звичаїв війни, за який винуватці (учасники бойових дій та особи, які віддають їм накази) несуть кримінальну відповідальність, визначену рішенням міжнародних воєнних трибуналів.

Загальний перелік воєнних злочинів закріплений у Статуті Міжнародного кримінального суду (Римський статут). Зокрема, це:

–  умисне вбивство;

–  тортури чи нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти;

–  умисне завдання сильних страждань чи заподіяння важких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров’ю;

–  незаконне, безглузде та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю;

–  примушування військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, служити у збройних силах ворожої сторони;

–  незаконне обмеження свободи;

– взяття заручників;

–  умисний цілеспрямований напад на цивільне населення чи окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях;

–  умисний напад на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є воєнними цілями;

–  цілеспрямоване завдавання ударів по персоналу, об’єктам, матеріалам, підрозділам чи транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги чи місії по підтриманню миру відповідно до Статуту ООН;

–  депортація або переміщення частини чи всього населення окупованої території як в межах відповідної території, так і за її межі;

–  умисне завдавання ударів по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичним пам’яткам, госпіталях та місцях зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є воєнними цілями;

–  примушування громадян протилежної сторони до участі у воєнних діях проти їх власної держави, навіть, якщо вони знаходились на службі воюючої сторони до початку війни;

–  пограбування міста чи населеного пункту навіть, якщо він захоплений штурмом;

–  астосування задушливих, отруйних чи інших газів та будь-яких аналогічних рідин, матеріалів чи засобів;

–  посягання на людську гідність, в тому числі ставлення, що ображає чи принижує людську гідність;

–  зґвалтування, навертання в сексуальне рабство, примушування до проституції, примусова вагітність,  примусова стерилізація та будь-які інші види сексуального насильства;

–  умисне вчинення дій, які піддають цивільне населення голоду, як способу ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання, включаючи умисне створення завад для допомоги та ін.

За скоєння воєнних злочинів передбачено кримінальну відповідальність на національному та міжнародному рівні. Щоби жодне порушення прав людини не залишилось без покарання, в Україні проводиться кропітка робота по фіксуванню цих фактів. Експерти ЕЦПЛ також долучилися до такої роботи і зібрали чимало кейсів.

Один із зафіксованих епізодів – історія родини з Сєвєродонецька.

Олена жила з чоловіком у самому центрі Сєвєродонецька. Коли все почалося, вони ще сподівалися, що це ненадовго. Восьмого березня Олена займалася хатніми справами, а чоловік їй допомагав. Раптом жінка почула звук ракети, і в будинку затрусилися вікна. Обидва кинулися в коридор та присіли на стільці, але через декілька секунд пролунав вибух. Через дві-три хвилини зі свистом прилетіла ще одна ракета, потім знов і знов… на думку спало, ніби навмисно цілили прямо по будинку, а після кожного вибуху небо над ним світилося.

Все, що встигли запам’ятати – як скло розліталося на шматки, як руйнувався дах і стіни. Олена побігла, взгалі не розуміючи куди, але тільки щоб відійти від цього скаженого світла.

В сутінках, коли тікали від ракетних ударів по будинку, вона травмувала коліно, хоча болю не відчувала. Вона тоді нічого не відчувала, крім ударів серця всередині голови. Треба було знайти затишне місце.

Ніч вони пересиділи у своїх друзів з Сєвєродонецьку. Потім вирішили евакуюватися, і місяць пробули в родичів чоловіка у селі Малинівка, Донецької області. Повернулися додому, щоб подивитися, що залишилося від квартири, взяти деякі речі, але двері затиснуло і ніхто не зміг їх відчинити.

Наступного дня подружжя вирушило шукати притулок на Заході України.

Ми змінили імена свідків та постраждалих, але зберегли документальні факти. Кожна така історія увійде до бази даних, створеної коаліцією організацій-партнерів, а далі стане джерелом інформації для проведення розслідувань і поширення матеріалів серед міжнародної спільноти.

Проєкт «Посилення спроможності документувати та опрацьовувати докази епізодів воєнних злочинів відповідно до українського/міжнародного законодавства» реалізується у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.

#TeamEurope #MovingForwardTogether #ISAR Ednannia 

#воєннізлочини #правалюдини #кримінальніпровадження

Експертна група: Наталя Гурковська, Сергій Іллюк, Вячеслав Свірець