Воєнні злочини: кримінальна відповідальність на національному та міжнародному рівні

Воєнні злочини – це свідоме, грубе, порушення законів та звичаїв війни, за який винуватці (учасники бойових дій та особи, які віддають їм накази) несуть кримінальну відповідальність, визначену рішенням міжнародних воєнних трибуналів.

Загальний перелік воєнних злочинів закріплений у Статуті Міжнародного кримінального суду (Римський статут). Зокрема, це:

–  умисне вбивство;

–  тортури чи нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти;

–  умисне завдання сильних страждань чи заподіяння важких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров’ю;

–  незаконне, безглузде та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю;

–  примушування військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, служити у збройних силах ворожої сторони;

–  незаконне обмеження свободи;

– взяття заручників;

–  умисний цілеспрямований напад на цивільне населення чи окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях;

–  умисний напад на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є воєнними цілями;

–  цілеспрямоване завдавання ударів по персоналу, об’єктам, матеріалам, підрозділам чи транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги чи місії по підтриманню миру відповідно до Статуту ООН;

–  депортація або переміщення частини чи всього населення окупованої території як в межах відповідної території, так і за її межі;

–  умисне завдавання ударів по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичним пам’яткам, госпіталях та місцях зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є воєнними цілями;

–  примушування громадян протилежної сторони до участі у воєнних діях проти їх власної держави, навіть, якщо вони знаходились на службі воюючої сторони до початку війни;

–  пограбування міста чи населеного пункту навіть, якщо він захоплений штурмом;

–  астосування задушливих, отруйних чи інших газів та будь-яких аналогічних рідин, матеріалів чи засобів;

–  посягання на людську гідність, в тому числі ставлення, що ображає чи принижує людську гідність;

–  зґвалтування, навертання в сексуальне рабство, примушування до проституції, примусова вагітність,  примусова стерилізація та будь-які інші види сексуального насильства;

–  умисне вчинення дій, які піддають цивільне населення голоду, як способу ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання, включаючи умисне створення завад для допомоги та ін.

За скоєння воєнних злочинів передбачено кримінальну відповідальність на національному та міжнародному рівні. Щоби жодне порушення прав людини не залишилось без покарання, в Україні проводиться кропітка робота по фіксуванню цих фактів. Експерти ЕЦПЛ також долучилися до такої роботи і зібрали чимало кейсів. У подальших публікаціях ми представимо проміжні результати.

Проєкт «Посилення спроможності документувати та опрацьовувати докази епізодів воєнних злочинів відповідно до українського/міжнародного законодавства» реалізується у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.

#TeamEurope #MovingForwardTogether #ISAR Ednannia 

#воєннізлочини #правалюдини #кримінальніпровадження

Експертна група: Наталя Гурковська, Сергій Іллюк, Вячеслав Свірець