Пошук по сайту

Безпековий марафон 2020

Сьогодні стартував Безпековий марафон “COVID. ГРОМАДА. БЕЗПЕКА. ЩО ПЕРЕВАЖИТЬ В ГРОМАДІ: ЗАГРОЗИ ЧИ МОЖЛИВОСТІ?”

Пропонуємо ключові тези з публічної експертної дискусії «Візія майбутнього. Трансформація концепту безпеки з огляду на актуальні виклики»:

Роман Романов директор програми «Права людини і правосуддя», Міжнародний фонд “Відродження”:

Останні місяці наша уява про безпеку та наші стосунки з питаннями безпеки змінювалися. Раніше люди, що жили в умовах постійної безпеки й ті, хто відчував небезпеку, звикли до певного способу життя. Відтепер під ризиком опинилося життя кожної людини.
Світ вступає у дуже непевну фазу розвитку, тому що для величезної кількості країн очікується спад економічного розвитку, коли питання міжнародної солідарності буде стояти поруч із внутрішнім націоналізмом. Оскільки ідея глобальної солідарності, які призвела до небаченого розвитку концепції прав людини, після Другої світової війни знаходиться під загрозою, здатність наших інституцій діяти, упереджувати виклики залежить від того, наскільки ефективно ми зможемо все це подолати».

Світлана Шліпченко, директорка Центру Урбаністичних Студій:

Треба займатися питаннями кризостійкості громад і закріпити можливість інституційного планування на місцевому рівні. Поки урбаністи шукають відповідей на те, як міста та місцевості будуть реагувати на нові виклики або обмеження, розмірковують над інструментами планування безпечних просторів, треба шукати управлінські рішення.
А от досвіду управління, готовності до постійної якісної комунікації з боку представників влади не завжди вистачає. Наразі ми живемо у часи кризового лідерства. Але лідерство – це не завжди про повноваження керувати».

Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя», Міжнародний фонд “Відродження”:

Чим більше загроза – тим складніше способи її подолання, і тому спільні формати взаємодії, які б не протирічили один одному є дуже важливими: щоби діяти потужно – нам потрібна множинність підходів. Це «подушка безпеки» для суспільства, яка допоможе подолати ті прогалини, які маємо, але не потопити всіх.

І я б звернув увагу на таке: за допомогою централізованої моделі управління вибудувати таку «подушку безпеки» практично неможливо. Політика має втілюватися на державному рівні – ось головна лінія розуміння управлінських процесів, до цього люди звикли.
Наразі ми побачили, що більшість питань має вирішуватися на рівні громади. А чи готові громади до відповідних змін? Ми маємо навчати, виробляти політики, не інструкції, не нормативні акти, а механізми гнучкого реагування на виклики».

 

Ключові тези публічної презентації дослідження щодо реагування громад на виклики пандемії

Спікери: експерти ГО «Інститут миру і порозуміння» Альона Горова та Maксим Єлігулашвілі

1.Необхідність посилення спроможності громад в питаннях спільної взаємодії всіх стейкхолдерів:
Там, де громади мали успішний досвід міжвідомчого діалогу, а також взаємодії з безпековими службами – люди швидше включилися в діалог, діяли згуртовано і реагували на виклики карантину оперативніше. У цих громадах були розроблені механізми спільної протидії загрозам.
Громади, які такого досвіду не мали – забуксовали, тому що очікували, що державні органи влади на центральному рівні дадуть протоколи, інструкції «як треба діяти», і були певні затримки щодо вирішення проблем, пов’язаних із Covid-19.

2.Дефіцит експертного потенціалу на місцевому рівні:

Хто розкаже, хто організує процес вироблення рішень – в багатьох випадках людям було незрозуміло. І це катастрофічна кадрова прогалина.

3.Комунікація: На місцевому рівні комунікація була більш оперативною, гнучкою, більш спрямованою на ті питання, як стосувалися життя людей. І це розуміння – що робити і як, виявилося значно ефективніше, ніж вказівки про «сидіти вдома і мити руки».

4. Спроба превенції негативних наслідків карантину:
Громади перетворювалися на платформи об’єднання всіх ресурсів, пілотування певних алгоритмів і механізмів антикризових дій. Але багатьом людям не вистачило часу для адаптації та зміни поведінки в нових умовах.

Висновки дослідників торкалися питань антикризових бюджетів у громадах, механізмів прогнозування та превенції наслідків криз, принципів ефективної комунікації, питань міжвідомчої взаємодії, розроблення стратегій безпеки тощо.

Вочевидь також, що практики реагування на кризу на місцевому рівні потребують вивчення слабких та сильних сторін для розуміння їх подальшого використання.

 

#безпекагромад

Міжнародний фонд “Відродження” Інститут миру і порозуміння

Уляна Шадська, Керівниця програм "Безпека громад" та "Право на приватність"

Анастасія Апетик, Юристка, експертка з інформаційних прав та цифрової безпеки