Пошук по сайту

«Безпековий сніданок» у Львові: як науковці та громадськість впливають на стан безпеки міста?

Ходити на каву – це давня традиція львів’ян. За кавою зустрічаються друзі та знайомі, колеги та партнери. Неформальна атмосфера не обтяжує необхідністю дотримуватися статусів, проте можна почути важливі думки та поради інших.

Саме в такому форматі 16 листопада пройшла зустріч експерток Центру Уляни Шадської та Анастасії Апетик з науковцями, громадськістю та патрульною поліцією Львова. Розмова за філіжанкою кави виявилася більш корисною для обговорення того, як побудувати разом безпечну громаду та активізувати молодь для розвитку безпекових ініціатив.

На початку зустрічі представниці ЕЦПЛ запропонували всім учасникам відповісти на запитання «Чим для Вас є безпека?».

У відповідь пролунало:

“Безпека – це коли моя дитина пішла в школу і повернулася” – декан факультету Львівського державного університету внутрішніх справ (ЛДУВС) Степан Гнатюк.

“Якщо я постою за себе і за когось – в цьому проявляється безпека”- доцент кафедри адміністративного права і процесу ЛДУВС Катерина Костовська.

«Я почуваюсь безпечно коли інфраструктура міста є такою, яка максимально об’єднує людей, ” – керівник осередку ГО «Розвиток громади» Володимир Беньо.

«Безпека – це небайдужість кожного» – керівниця відділу зв`язків із громадськістю патрульної поліції Тетяна Капись.

Експертний центр з прав людини часто залучає представників наукових кіл до дослідницької роботи. Ми обговорюємо з ними проблемні питання програми «Безпека громад» та бачимо, який потенціал для розвитку учасницьких ініціатив мають університетські майданчики. Тому, що науковці мають досвід розуміння балансу між теорією та практикою, здатні скерувати студентів у площину практичних дій та допомогти їм реалізувати свій творчий потенціал у розробці безпекових ініціатив.

16 листопада відбулася перша зустріч експертів Центру з науковцями, громадськістю та патрульною поліцією Львова, після чого всі учасники усвідомили, наскільки важливими  стануть наслідки цієї розмови для активізації громад у напрямку безпеки.

Приклади такої співпраці вже існують у різних країнах і виправдовують не тільки очікування, але й докладені до цього колективні зусилля. Яскравим прикладом успішної взаємодії науковців, студентів і громадськості в питаннях безпеки є ініціатива HOPE Village, Детройт (США)

Для того, щоб підтримати зусилля громади формувати безпечне середовище, викладачі та студенти університету Детройту (нагадаємо – йдеться про місто з репресивною економікою) спільно з правозахисною громадською організацією створили ініціативу HOPE Village.

HOPE Village містить програму довгострокового розвитку громади, яка спрямована на вирішення проблем бідності та неосвідченості громадян і пропонує інструменти превенції конфліктів та зниження рівня злочинності в околицях міста.

Науковці Детройта об’єднали студентів та активних мешканців громади і разом прописали пріоритетні завдання для створення безпечного середовища, а саме: надання дітям доступу до середньої освіти, створення нових робочих місць, забезпечення мешканців району їжею та засобами першої необхідності. В рамках проекту також було створено Стратегію координації безпеки громад, одним із компонентів якої стало виявлення локацій зі значною концентрацією злочинів та інформування жителів району про фактори небезпеки.

Ще одним стратегічним напрямом ініціативи HOPE Village стали проекти з  ревіталізації (перетворення закинутих територій на парки та дитячі майданчики, встановлення освітлення на вулицях, оновлення дорожньої розмітки, створення велосипедних доріжок, тощо).

Уявіть, наскільки потужною та корисною виявилась співпраця викладачів і студентів, які фактично започаткували рух за безпечну громаду Детройта.

А що у Львові?

Як відомо, це місто має певні традиції громадянської солідарності. В неформальній розмові за кавою науковці навели приклади того, як курсанти університету допомагають офіцерам патрульної поліції у забезпеченні публічної безпеки, відвідують неблагополучні сім’ї, спілкуються зі школярами на уроках правознавства, проводять профорієнтаційну роботу.

Науковці також зазначили, що молодь набагато краще сприймає матеріал, який стосується безпеки, якщо про це розповідають однолітки.

А ще було згадано про екскурсії для школярів до університету внутрішніх справ, де вони дізнаються не тільки про форми взаємодії поліції та громадськості, але й вивчають прийоми самозахисту.

Розгляд успішних рішень з розвитку безпеки у громадах надихнув учасників зустрічі на цікаві ідеї. Науковці запропонували своє бачення того, якими можуть бути форми взаємодії заради безпеки громади:

Перше. Діалог і підтримка вищих навчальних закладів з боку поліції в питаннях протидії агресивній пропаганді та спробам нав’язування чужих думок студентам під час виборчої кампанії (оскільки різні політичні партії намагаються використати молодь під час виборів, постає проблема порушення принципів свободи слова та права на свободу політичного вибору).

Друге. Викладачі можуть розробити тематичні гайди, що зорієнтують, як слід поводитися у випадках, якщо студенти стали свідками правопорушень.

Третє. Спільно з поліцією студенти можуть проводити короткі лекції для мешканців міста про те, як потрібно поводитися в різних ситуаціях наявної (чи несподіваної) загрози безпеки. Представники поліції здатні налагодити комунікацію зі студентами, щоб привертати їх увагу до контекстів безпеки міста.

Четверте. Викладачі запропонували розвивати тристоронній формат співпраці поліції, науковців та студентів за моделлю скандинавських країн, а саме: поліція звертається до науковців з метою дослідження питань, які турбують мешканців у сфері безпеки, науковці збирають і аналізують дані та спільно зі студентами розробляють «порадники». Далі поліцейські використовують ці матеріали та рекомендації у своїй діяльності, щоб допомагати мешканцям міст грамотно реагувати на небезпечні ситуації чи їх ознаки, консультувати та регулювати звернення.

Експертки ЕЦПЛ Уляна Шадська та Анастасія Апетик вважають, що «безпековий сніданок» – тільки початок: хороші ідеї народжують корисні практики громадської співпраці. Формат зустрічей за кавою може стати не тільки доброю традицією розмови з однодумцями, але й ефективним інструментом активізації науковців, студентів, громадськості заради створення безпечного середовища.

Захід проводився в рамках  проекту  ЕЦПЛ «Розбудова спроможності громад формувати та впливати на політику безпеки» за фінансової підтримки Програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».