Пошук по сайту

Діалог безпеки: підводимо підсумки півріччя

Літо — традиційно сприймається, як час для відпочинку. Але саме зараз, поки триває липень, у пілотних регіонах ініціативи «Діалог безпеки» відбувається важлива робота.

Підводячі підсумки півріччя, знайомимо вас із проміжними результатами роботи ініціативи. Експерти проаналізували матеріали та напрацювання учасників зустрічей у семи регіонах і підготували листи-звернення з пропозиціями щодо нормативного врегулювання питань, які створюють різну правозастосовчу практику та передумови порушень прав людини в роботі правоохоронних органів.

 

Первинний медичний огляд: що не так?

Відповідно до пункту 9.3 Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 02.12.2008 № 638, затриманим та особам, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, перед доставленням в ізолятор тимчасового тримання (далі — ІТТ) проводиться первинний медичний огляд у закладах охорони здоров’я системи Міністерства охорони здоров’я України державної або комунальної форми власності з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження, та які становлять епідемічну загрозу для оточення, або вимагають невідкладної медичної допомоги.

Проте на практиці не визначено, як має проводитися такий огляд, які лікарі можуть здійснювати такий огляд, а також форма довідки, яка має видаватися за результатами його проведення, та лікувальні заклади, що мають здійснювати такі дії.

Встановлено, що порядок надання медичної допомоги (крім екстреної (швидкої) медичної допомоги) затриманим особам, які поміщаються до ІТТ, потребує чіткого нормативного врегулювання.

У результаті аналізу матеріалів засідання Регіональних платформ «Діалогу безпеки» з’ясовано, що на практиці не всі затримані особи мають укладені декларації із сімейними лікарями, через те не можуть отримати необхідний перелік медичних послуг.

Втім, у пункті 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачено надання рівних державних гарантій для реалізації пацієнтами права на охорону здоров’я, незалежно від віку, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, зареєстрованого місця проживання за ознакою мови або іншими ознаками.

На засіданнях платформ підтверджено, що наразі питання отримання медичної допомоги затриманими особами часто вирішується, завдяки усним домовленостям між керівниками безпекових служб та закладів охорони здоров’я або керівництвом департаментів/відділів охорони здоров’я у відповідній області.

 

Яке рішення може змінити ситуацію?

За результатами засідань Регіональних платформ «Діалогу безпеки» прийнято рішення, що для профілактики розповсюдження інфекційних захворювань, запобігання ускладненням наявних хронічних захворювань, збереження життя та здоров’я затриманих осіб, а також для забезпечення ефективного розслідування можливих фактів неналежного поводження або катувань, внести Міністерству охорони здоров’я України та керівникам безпекових служб, які проводять затримання осіб, пропозицію розробити та затвердити спільний порядок проведення первинного медичного огляду та надання подальшої медичної допомоги особам, які поміщаються до ІТТ.

Крім того, учасники засідань підготували проєкт форми єдиної довідки щодо проведення первинного медичного огляду (додаток № 1), який пропонується затвердити таким спільним нормативним актом.

 

Людина в невідкладному стані: хто допоможе?

На засіданнях Регіональних платформ «Діалогу безпеки» обговорювалося питання виконання безпековими органами обов’язку надавати домедичну допомогу людині в невідкладному стані.

Зазначений обов’язок покладений на безпекові органи статтею 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», яким визначено, що рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.

У статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначено, що домедична допомога — невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини в невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває в невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи.

Порядком підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1115 визначено, що підготовка та підвищення кваліфікації проводяться на базі вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів I–IV рівня акредитації незалежно від форми власності та підпорядкування, навчально-тренувальних відділів центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, навчально-тренувальних відділів Товариства Червоного Хреста, інших навчально-тренувальних підрозділів, які провадять діяльність відповідно до законодавства про освіту за програмами, затвердженими МОЗ і погодженими з МОНмолодьспортом.

Аналіз діяльності безпекових органів дає підстави стверджувати, що на цей час фактично системна робота щодо надання домедичної допомоги та підвищення кваліфікації на вказаному напрямку не проводиться. Про що свідчать дані проведених моніторингових візитів Національного превентивного механізму (НПМ).

Зокрема, у спеціальних доповідях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо стану реалізації НПМ у розділі «Порушення права на охорону здоров’я та медичну допомогу», постійно констатується, що в органах та установах не виконуються вимоги статті 3 Закону України «Про охорону здоров’я» щодо організації домедичної допомоги.

 

Невідкладна домедична допомога в ІТТ

Ще більш актуальним вказане питання стає в контексті діяльності ІТТ, де штатними розписами непередбачено посади медичного працівника (фельдшера).

До того ж, у Державному бюджеті України зазвичай не передбачається видатків для навчання та/або, підвищення кваліфікації представників безпекових органів щодо забезпечення надання домедичної допомоги затриманим особам.

Не вирішення таких проблем має істотні негативні наслідки для життя та здоров’я людей, які потрапляють під контроль правоохоронних органів і потребують невідкладної домедичної допомоги.

У зв’язку із зазначеним експерти «Діалогу безпеки» звернулися до міністра охорони здоров’я пана Ляшко з проханням сприяти в налагодженні системної підготовки представників безпекових органів у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012
№ 1115.

Також 20 травня цього року, була проведена робоча зустріч із першою заступницею Міністра охорони здоров’я України Іриною Садов’як за участі представників Національної поліції, Національної служби здоров’я України, Офісу Генерального прокурора України, а також громадських організацій «Експертний центр із прав людини», «Українська фундація правової допомоги» та Міжнародного фонду «Відродження», де розглянуто питання щодо необхідності забезпечення права затриманих осіб на своєчасну та якісну медичну допомогу.

 

Що пропонується?

Внесені пропозиції щодо необхідності розроблення та затвердження окремою постановою Кабінету міністрів України Порядку надання медичних послуг затриманим у Національній поліції України (далі — Порядку надання медичних послуг затриманим). За результатами зустрічі був сформований склад робочої групи з підготовки Порядку надання медичних послуг затриманим та проєкту постанови Кабінету міністрів України з метою його затвердження Кабінетом Міністрів України.

До складу робочої групи увійшли представники зазначених вище органів та організацій.

На даний момент проєкт Порядку та проєкт відповідної постанови КМУ перебувають на стадії розроблення.

Лист Міністру охорони здоров’я України В.К.Ляшко

 

 

Віктор Чупров, Керівник програми "Права людини в місцях несвободи"

Сергій Іллюк, Проектний менеджер, юрист