Пошук по сайту

“Діалог безпеки” у Краматорську: практика залучення перекладачів в роботі безпекових служб

Як реалізувати право на захист, якщо особа не володіє державною мовою? – над цим питанням міркували представники безпекових служб та адвокати системи Безоплатної правової допомоги, які сьогодні зібралися на засідання регіональної платформи у Краматорську. Експерти розглядали практичні ситуації, коли кожна служба стикалася з проблемами пошуку перекладачів та фінансування для винагороди за їхні послуги. До яких наслідків веде відсутність механізму залучення перекладачів?

Здебільшого учасників погодилися, що найбільш негативним слід вважати оскарження в суді, коли людина заявляє, що не розуміє державної мови, не мала супровіду перекладача, та її право на захист було порушено. Також представники різних безпекових служб погодились, що система залучення перекладачів вимагає вдосконалення з урахуванням нових опцій.

Зокрема, йшлося про таке:

 

  • Чи можливе дистанційне підключення перекладачів в умовах, коли терміново потрібен фахівець зі знанням рідкісної мови або терміново потрібен усний переклад для правового супровіду людини на прикордонній території?

 

  • Чи можливо частково вирішити проблеми з перекладом за допомогою додатків з готовими шаблонами перекладених документів?

 

  • Чи можна створити єдиний реєстр перекладачів із розподілом спеціалізацій (наприклад, кримінальне провадження, адміністративне право, медицина тощо)?

 

  • Чи потрібно покладати всі обов’язки щодо залучення перекладачів лише на державу: що залишити у сфері відповідальності держави (в тому числі – фінансування), а що можна зробити завданням для агенцій, які надають послуги з перекладу на комерційній основі?

 

  • Як держава має регулювати попит на перекладачів: хто і як збиратиме необхідні дані, вивчатиме суспільний попит та забезпечуватиме фахову підготовку щодо обраних мов?

 

 

На засіданні пролунало багато влучних питань та пропозицій. Частина учасників дискусії висловила думку, що у разі, якщо крім перекладача, затримана особа має захисника, то головна відповідальність за адекватність розтлумачення термінів і дій покладається на захисника. Інші, зокрема, Володимир Антонцев, начальник відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги, звернули увагу на вагомість юридичного контексту:

«Якщо перекладач взагалі не володіє юридичною термінологією, зокрема, якщо, не володіє термінологією, що стосується вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, він або вона, не зможе здійснити переклад, базуючись лише на загальних знаннях тієї чи іншої мови. А якщо йдеться про проведення розслідування у медичній сфері? Треба знати термінологію (хірургія, терапія тощо). І тут виникає багато питань до фаху перекладача. Поліцейський, що вільно розмовляв на вулиці з іноземцем, не зможе взяти участь у розслідуванні, оскільки це вже інша тематична сфера, і він не зможе бути перекладачем. Вважаю, що нам треба повернутися до практики створення єдиного реєстру перекладачів із розподілом кваліфікації».

Також пролунали думки щодо важливості розроблення єдиних принципів фільтрації дій перекладачів: коли саме, в яких обставинах перекладачі мають бути на зв‘язку 24/7, і яку роль виконують у справах, хто компенсує фінансові витрати на їхні послуги і як все це може працювати без перешкод.

Головним висновком колективного розгляду питання залучення перекладачів стало розуміння необхідності комплексного підходу до проблеми, починаючи з планування взаємодії з перекладачами, підписання угод, проєктування моделі співпраці, і завершуючи законодавчими рішеннями.

Модерувала захід регіональна координаторка платформ «Діалогу безпеки» У Донецькій та Луганській областях Ирина Ломкова.

Партнери ініціативи «Ефективна співпраця громадянського суспільства з безпековими службами в Україні»:

Freedom House Ukraine
Експертний центр з прав людини
Восток SOS
Український інститут з прав людини
Управління дотримання прав людини Національної поліції України
Координаційний центр з надання правової допомоги

#діалогбезпеки #регіональніплатформи #громадськийконтроль #ЕЦПЛ

Віктор Чупров, Керівник програми "Права людини в місцях несвободи"