Громадський сектор і владно-громадська взаємодія під час війни: підсумки листопада
В листопаді парламент прийняв два важливих закони щодо посилення роботи громадського сектору:
законопроєкт №7283 «Про народовладдя в громадах», що гарантуватиме участь українців в ухваленні рішень на місцевому рівні;
законопроєкт №7492 про звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами;
та законопроєкт №8076 «Про внесення змін до Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”», норми якого максимально спрощують процедуру включення фізичних осіб до Реєстру волонтерів АТО.
Гуманітарна та волонтерська допомога продовжує залишатися в пріоритеті всіх урядових та громадських установ держави. В листопаді кожен обласний центр України, ледь не кожна ГО спрямували різноманітну допомогу до звільненого Херсону.
Мобілізація громадського фронту з початком повномасштабного вторгнення продемонструвала, що немає нічого неможливого для громадян та їх об’єднань за наявності дійсно важливої спільної мети. Зокрема, переселенці та жертви війни можуть отримати безоплатну юридичну допомогу від Одеського КВУ, пройти арт-терапію у прифронтовому Запоріжжі, взяти участь у культурних кластерах в Одесі.
Соціологічні дослідження, результати яких були опубліковані в листопаді, стосуються ситуації, що складається восени. 65% українців у випадку відключення електроенергії у холодну пору року залишатимуться на своєму нинішньому місці проживанні.
Відчуття безпеки продовжує знаходитися на критично низькому рівні й тяжіє до зниження через ракетні обстріли критичної інфраструктури. Ці події можуть призвести до затримки повернення громадян до своїх домівок, проте навряд чи стануть поштовхом до нової масштабної міграційної кризи. Адже готовність терпіти складні часи, проте знаходитися вдома, переважає в групі тих, хто не релокувався.
Близько 60% громадян України лишалися у своїх домівках попри війну. Решта українців, згідно з опитуванням, були змушені виїхати на початку бойових дій, проте половина з них вже повернулася додому.
Соціологи вказують, що респонденти розглядають опцію евакуації як критичний і важкий крок, який будуть готові робити в крайньому випадку. Сьогодні ж більшість опитаних, які живуть вдома, не готові виїжджати.
Водночас безпека є основним драйвером, але й барʼєром повернення в Україну для тих, хто виїхав за кордон. Також серед ключових драйверів — наявність власного житла в Україні і наявність оплачуваної роботи в Україні. При чому вага фактору наявності власного житла зростає протягом останніх хвиль. Барʼєрами стають, окрім небезпеки, відсутність оплачуваної роботи й сталого доходу, зазначають соціологи.
Близько 88% українців через 10 років бачать Україну квітучою країною у складі Європейського Союзу, про що свідчать дані всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Публікація матеріала в рамках інформаційної кампанії ініціативи «Ефективна співпраця громадянського суспільства з безпековими службами в Україні»
Партнери ініціативи:
Freedom House Ukraine
Експертний центр з прав людини
Восток SOS
Український інститут з прав людини
Управління дотримання прав людини Національної поліції України
Координаційний центр з надання правової допомоги
#діалогбезпеки #регіональніплатформи #громадськийконтроль #ЕЦПЛ