Інтерв’ю замість допиту: як це працює
В Україні процес отримання інформації від підозрюваного називається допитом і часто він супроводжується маніпулятивними техніками, метою яких є отримати від особи зізнання будь-якою ціною. Втім, у багатьох країнах поліцейські проводять Investigative Interview – процесуальне інтерв’ю, методологія якого дозволяє отримати від підозрюваного необхідну інформацію без тиску, залякувань та насильства. Про це розповів суперінтендант норвезької поліції Асбйорн Раклев 17 січня на зустрічі, організованій Міжнародним фондом “Відродження”.
Що таке процесуальне інтерв’ю
Проведення інтерв’ю – одне з ключових завдань правоохоронців. Спосіб його проведення може серйозно вплинути на результати, справедливість та ефективність всього подальшого кримінального розслідування.
Втім, як зазначив Асбйорн Раклев, часто правоохоронців не вчать проводити інтерв’ю. “20 років тому у Норвегії цього не пояснювали. Не було офіційної методології проведення допиту, цьому вчилися під час роботи, на місці, а також від керівників. А керівники, в свою чергу, від своїх керівників. Поліцейських вчили влучно стріляти та вправно водити авто, втім, ніхто їм пояснював, як проводити інтерв’ю”, – розповів експерт.
На той час існували дослідження, які доводили, що застосування насильства і примусу призводять до отримання ненадійної інформації. Раклев вивчив це питання та прийшов до висновку, що отримувати інформацію можна “більш розумним способом” – використовуючи методологію процесуального інтерв’ю.
Цей метод допомагає проводити інтерв’ю систематично і неупереджено та уникати розповсюджених помилок, пов’язаних із передчасними висновками. Він передбачає відсутність примусу та відкриті питання, які покращують комунікацію та обмін інформацією. Отримані дані перевіряються за допомогою наявних фактів. Ретельно підібрані питання допомагають роз’яснити незрозумілі або неоднозначні аспекти. Стратегічне розкриття доказів під час інтерв’ю допомагає відділити неправдиві факти від інформації, яку можна підтвердити.
Як показують дослідження, значна частина злочинців готові надати правдиву інформацію або навіть одразу знатися, тоді як інші не можуть прийняти рішення, коли їх викликають на інтерв’ю. Якщо правоохоронець використовує агресивний, ворожий або образливий підхід, підозрюваний може відмовитись від співпраці та надання інформації. Використання методів процесуального інтерв’ю збільшує вірогідність співпраці та надання інформації або зізнання з боку винних порушників.
Етапи проведення процесуального інтерв’ю
Ключовий аспект розслідувального інтерв’ю полягає в тому, що кожен етап має істотний вплив на наступний. Спеціаліст має ретельно підготуватися до кожного них, аби розмови була ефективна.
Модель інтерв’ювання включає такі етапи:
планування і підготовка
ознайомлення і встановлення контакту
перший довільний виклад
уточнення і розкриття
завершення інтервю
оцінка інтервю
Одним з ключових завдань поліцейського – встановити контакт та довірливі відносини з підозрюваним. Асбйорн Раклев зазаначає, що велику вагу має вияв поваги до затриманого. Він радить тиснути йому руку при зустрічі, спілкуватись на рівних. Важливим є також місце проведення інтерв’ю. Підозрюваний має почуватися комфортно та в безпеці, розташування крісел має бути як при звичайній доброзичливій бесіді.
Варто ставити відкриті питання, не нав’язуючи свою інтерпретацію подій. Якщо у поліції є докази – не варто одразу про них говорити, намагаючись залякати людину, необхідно спочатку вислухати її версію.
Завдяки встановленню взаєморозуміння з реципієнтом, цей підхід не лише запобігає викорстанню насильницьки практик, а і вдосконалює процес збору і надійність інформації. Окрім цього, він впливає на сприйняття громадянами справедливості у сфері правосуддя і, відповідно, сприяє розбудові довіри до здійснення правосуддя і підвищенню авторитету деравних органів.
Перспективи впровадження методу процесуального інтерв’ю в Україні
“Одним з ключових завдань діяльності Експертного центру з прав людини є покращення якості розслідування в Україні та запровадження кращих світових практик. Процесуальне інтерв’ю – якраз такий приклад. Важливо зрозуміти, що перехід від існуючих наразі тактик допиту до процесуального інтерв’ю – це вимога часу, адже новий підхід дозволяє правоохоронцям значно підвищити ефективність своєї роботи. В свою чергу, впровадження цього методу має спиратися на поступову зміну свідомості правоохоронців та зміну самої концепції досудового розслідування вцілому. Адже наразі система розслідування сфокусована на необхідності отримання правоохоронцями визнання вини підозрюваною особою, яка потім має й повідомити, де зберігаються докази проти неї. Відповідно, при такому підході катування та жорстоке поводження «допомагає» правоохоронцям це зробити“, – зазначає керівник Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.
Ми вже неодноразово зазначали у своїх публікаціях про вкрай низьку ефективність катувань як засобу розслідування, адже насильство часто призводить до засудження невинних осіб, які під катуваннями зізнаються у злочинах, які вони не вчиняли. При цьому реальні злочинці залишаються не покараними. Багаторічний світовий досвід доводить – процесуальне інтерв’ю є надзвичайно ефективним методом отримання інформації й дозволяє уникати помилок, притаманних традиційним методам допиту.
Ми дуже сподіваємося, що ідея впровадження процесуального інтерв’ю буде сприйнята керівництвом правоохоронних органів, що дозволить поступово привести правоохоронну діяльність у відповідність до сучасних стандартів, й значно зменшити кількість порушень прав людини на досудовому розслідуванні.
#процесуальне_інтерв’ю
#investigative_interviewing
Юрій Бєлоусов, кандидат соціологічних наук
Андрій Орлеан, Експерт програми «Права людини і правосуддя», доктор юридичних наук, доцент