Пошук по сайту

Ізольованість соціальних груп: причини та наслідки для громад

У громадах існує багато чинників, що впливають на рівень відчуття безпеки серед населення. Здебільшого говоримо про очевидне: злочинність, ДТП, асоціальна поведінка, порушення громадського спокою тощо. Але є те, шо з першого погляду непомітно, проте може стати причиною більшості тих загроз, які ми бачимо на місцях.

На фото: Уляна Шадська, керівниця програми ЕЦПЛ  “Безпека громад”

 

Що страшніше зброї та насилля? Тільки те, що робить можливим їхнє застосування — ненависть, страх і ворожнеча. Цю гіпотезу можна розглядати на міжнародному, національному та локальному рівні. У країнах Європи таке явище називають — поляризацією. Тобто загострення відносин між різними соціальними групами, що призводить до радикалізації. Конфлікт може початися на ґрунті релігійних, етнічних відмінностей, соціального становища, політичних та інших поглядів.

Громада — неоднорідна, вона складається з різних соціальних груп, і якщо якась із них позбавлена можливості повноцінної інтеграції, це призводить до негативних наслідків для всіх.

Чи є в українських громадах такі соціальні групи? Для того, щоб знайти відповідь на це питання протягом 2018 року Експертний центр з прав людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» проводив соціологічні дослідження в містах Полтава та Ірпінь (Київської області), а межах якого було опитано понад 1200 респондентів з обох громад.

За результатами дослідження понад 80 % мешканців зазначили, що в громадах є окремі соціальні групи населення, які вважаються загрозливими та викликають страх і ненависть. Хто ці люди? нарко- та алко-залежні особи, національні меншини, колишні ув’язнені, молодь з девіантною поведінкою та радикально налаштовані угруповання. Жителі громад вказали, що саме наркозалежні особи та злочини, пов’язані з вживанням наркотиків несуть найбільшу загрозу населенню:

 

Що це означає?

У громадах є соціальна напруга, але наразі люди готові говорити тільки про вразливі групи. Серед мешканців є індивіди, які реально несуть загрозу, проте ізольованість цілих груп підсилює почуття небезпек. До того ж, дослідження виявило наявність певних стереотипів щодо зазначених груп, зокрема, коли йдеться про реальність загроз, які вони створюють для жителів громади. Подібні уявлення у свідомості мешканців сприяють  соціальній дистанції між різними групами.

Варто додати, що нарко- та алкозалежні особи, особи, визволені з місць позбавлення волі, також потерпають від стигматизації, мають проблеми із працевлаштуванням, відчувають образи, фізичне насильство та дискримінаціію з боку громад

“Вони у суспільстві ізгої, і на них дивляться як на черв’яків, що заважають, що роз’їдають… Їх потрібно знищити. Тобто ставлення суспільства до цих людей агресивне та не припускає можливості допомоги” (цитата з дослідження)

 

Які подальші  кроки?

Результати дослідження — це репрезентативні дані, які підтвердили попередню гіпотезу, що для запобігання масштабним соціальним конфліктам і зниження рівня ворожнечі в громадах необхідна стратегія інтеграції різних груп населення.

Упродовж 2019 року ЕЦПЛ разом із партнерськими організаціями ВБО «Конвіктус» (м. Київ), БO «Світло надії» (м. Полтава), ГО «Клуб «Шанс» (м. Суми), провели зустрічі та стратегічні сесії на місцях, у яких брали участь представники поліції, органів місцевого самоврядування, обласної державної адміністрації, медичних установ, соціальних служб та сервісних громадських організацій Полтави, Сум та Ірпеня.

Учасники обговорили окремі факти, виявлені в процесі дослідження, зокрема, висновки щодо причин та наслідків  злочинності, пов’язаної із розповсюдженням та вживанням наркотиків.

 

Які важливі висновки?

Підсумовуючи результати обговорення учасників заходів, можна стверджувати, що представники громад бачать наявні та можливі загрози для населення від соціальної ворожнечі. Враховуючи той факт, що на першому місці серед загроз жителі бачать наркозлочинність (особливо, в молодіжних осередках), представники державних установ громад дійшли висновку, що для запобігання соціальним конфліктам необхідно об’єднати зусилля та розробити нові підходи до їх прогнозування та розв’язання.

Оскільки кримінальна поведінка пов’язана з комплексом причин та умов, запобігання злочинам потребує міжсекторальної взаємодії, при цьому, формати такої роботи можуть бути різними: створення координаційних і профільних рад, робочих груп тощо. Пасивність громад в питаннях зростання кримінальної активності, зумовленої вживанням наркотичних засобів, в подальшому призведе до матеріальних та моральних збитків, збільшення рецидиву злочинів, поширення інфекційних хвороб (ВІЛ, венерологічні захворювання), зростання смертності та ризиків інфікації населення.

 

Тому варто зосередити увагу на таких напрямках:

протидія наркозлочинності — профілактика скоєння правопорушень;

здоров’я населення — профілактика поширення інфекційних захворювань;

зниження соціальної агресії — покращення клімату в громаді.

Об’єднавши ці блоки в одну програму та розробивши конкретні заходи щодо їх реалізації, можна сформувати ефективну стратегію (або її частину) розбудови безпечної громади.

 

Які є приклади інтеграції вразливих груп населення у світі?

Бізнес, інновації та місця позбавлення волі. Як ви думаєте, що тут спільного?

Відповідь на це питання запропонували два успішних підприємця зі Сполучених Штатів Америки. Вони заснували програму навчання ув’язнених сучасним технологіям і навичкам ведення бізнесу. Упродовж шостимісячного курсу ув’язнені проходять заняття з основ підприємництва, розвитку креативного мислення, навичок комунікації, соціальної відповідальності, розроблення та реалізації ідей. Навіщо?

Деякі можуть сказати: «Бізнесмени інвестують у злочинців». Але насправді, мета такої ініціативи — безпека суспільства через програму адаптації до життя в нових умовах. Відбувши покарання, людина має знання, мотивацію та жагу до корисної  праці, щоби створювати нове, а не думати, як повернутися назад. Звичайно, така програма стала механізмом запобігання рецидивної злочинності. Що у підсумку?

Після закінчення навчання учасники програми розробляють власні проекти і презентують кращі ідеї аудиторії підприємців. Серед успішних проектів, які було підтримано, з’явилися такі:

Fitness Monkey — стартап, що допомагає наркозалежним сформувати звичку до здорового способу життя і відмовитися від вживання.

TechSage — проект, що надає можливість ув’язненим засвоїти професію в IT галузі, щоби легше знайти роботу. Є багато проектів у сфері екології, харчування і т. д.

Ця історія з книги професорки Стенфордського університету Тіни Силіг демонструє, що подолавши шаблонне мислення, можна знаходити рішення, які здатні змінювати світ.

 

Міжнародний фонд «Відродження», ГО «Клуб Шанс», ВБО «Конвіктус», БO «Світло надії»

 

#Community_policing, #Community_safety

Уляна Шадська, Керівниця програм "Безпека громад" та "Право на приватність"