Пошук по сайту

Кримінальні проступки: практика Великобританії

1 липня 2020 року в Україні набув чинності інститут кримінальних проступків, на який протягом багатьох років покладались сподівання підвищити ефективність досудового розслідування та судового розгляду злочинів невеликої тяжкості. З одного боку, завдяки впровадженню процесуальної особи дізнавача, він мав розвантажити слідчого для більш ефективного розслідування тяжких злочинів; з іншого – спрощення процедури дізнання мало пришвидшити розслідування злочинів невеликої тяжкості, очевидних злочинів, які вимагають збору мінімального обсягу інформації для доказування і врешті засудження особи поза розумним сумнівом.

Водночас чинна редакція законодавства про кримінальні проступки не відповідає всім критичним зауваженням експертів Ради Європи, висловленим у Висновку Генерального директорату з прав людини та верховенства права DGI (2018) до законопроекту 7279-д перед другим читанням у парламенті. Результати оцінки впровадженості кримінальних проступків в Україні представлені у дослідженні, яке було офіційно презентовано 25 травня на конференції Ради Європи.

Для розгляду кримінальних проступків у більш широкому контексті Руслан Саатов, інтерн ЕЦПЛ в рамках #TTDI ініціативи, підготував аналітичну довідку стосовно практики регулювання кримінальних проступків у Великобританії.

Поліцейська станція у Ноттінг-Хіллі, Лондон, Великобританія, фото: Бруно Мартінс. Опубліковано 3 листопада 2017 року Безкоштовно для використання за ліцензією Unsplash

 

 

ПОЗИЦІЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ СТОСОВНО КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ

 

З правових рекомендацій для прокурорів від the Crown Prosecution Service [1]:

Кримінальний проступок (найближчий англ. еквівалент — minor crimes) може бути охарактеризований як: правопорушення, що за своєю природою є незначним по суті, або правопорушення, що по суті не є незначним, але, враховуючи певні факти, воно може вважатися незначним. 

Наприклад, таке правопорушення, як крадіжка, покриває діапазон матеріальної шкоди, приблизно від 1 пенні до 100 млн фунтів стерлінгів. У такому випадку, чим ближче заподіяна шкода знаходиться до мінімального діапазону — тим скоріше за все правопорушення буде вважатися незначним (як правило, до 5000 фунтів стерлінгів).

Чи заслуговує незначне правопорушення (проступок) на кримінальне переслідування — залежить від обставин справи, характеру правопорушення, способу його вчинення, розміру заподіяної шкоди, поглядів потерпілого на ситуацію, історії вчинених правопорушень підозрюваного, ймовірного вироку, якщо справу буде скеровано до суду.

Першим кроком у визначенні належних заходів є ідентифікація самого правопорушення як кримінального проступку. Правопорушення, що є незначними за своєю суттю, достатньо легко визначити, проте ті правопорушення, що формально підпадають під ознаки злочину, вимагають більш ретельного дослідження.

Відповідно до Закону про кримінальну юстицію від 2003 року (Criminal Justice Act 2003), прокуратура приймає рішення щодо обвинувачення особи у всіх випадках, крім тих, що є рутинними кримінальними проступками. Загалом здебільшого кримінальних проступків розглядаються силами поліції в порядку видання позасудового розпорядження (англ. out-of-court Disposal, OOCD).

Поліція та прокуратура повинні мати про-активну позицію в питаннях надання переваги альтернативам кримінальному переслідуванню. До таких альтернатив, зокрема, належать: попередження, попередження з умовою, штрафний квиток, догана та остаточне попередження, невживання жодних дій.

Що стосується попередження, то умовою може бути вимога до особи пройти лікування від зловживання наркотичними засобами, або виправлення пошкодженого майна.

Водночас, якщо до особи вже застосовувались OOCD, прокурор може вирішити, що подальше використання таких альтернатив буде неефективним, адже це не зупинить особу від вчинення нового проступку.

В процесі прийняття рішення про використання OOCD або направлення до суду є дві основні вимоги:

наявність публічного інтересу та здоровий сенс.

Здебільшого випадків кримінальні проступки несуть незначні негативні наслідки, тому іноді правоохоронці мають відступити від конкретних фактів правопорушення й переглянути такий проступок у контексті повсякденного життя.

 

Credit: The Times, ‘Sunday Times crime map’, published at 17/06/2018

 

 

КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ. КАТЕГОРІЇ СПРАВ. СУДИ 

Якщо приймається рішення про підтримання обвинувачення, то справу скеровується до суду. Переважна більшість кримінальних справ розглядається Магістратським Судом.

При цьому існує три категорії кримінальних правопорушень:

Незначні правопорушення (англ. — summary offences): більшість кримінальних проступків, що розглядаються за спрощеною, прискореною процедурою переважно Магістратськими Судами.

Гібридні правопорушення (англ. — either-way offences): більш серйозні правопорушення, які за певних умов можуть розглядатися як Магістратським, так і Королівським Судом (вищим за статусом). Наприклад, крадіжка з проникненням до житла чи іншого володіння особи, напад, що спричинив певні тілесні ушкодження.

Правопорушення (англ. — indictable offences), що підлягають обов’язковому обвинуваченню. Ті, що можуть розглядатися тільки Королівським Судом, наприклад, вбивство, зґвалтування, пограбування.

Незначні та гібридні правопорушення розглядаються окружним суддею, який має повну юридичну освіту, або двома-трьома магістратськими суддями — членами громади, що виконують дані повноваження на волонтерських засадах. Вони не обов’язково повинні мати профільну юридичну освіту, проте мусять пройти відповідне тренування, зокрема, в органах пробації та пенітенціарній службі. Допомагати їм може спеціально наданий юридичний радник.

 

Яким може бути вирок Суду?

Засудження до позбавлення волі на строк від 5 днів до 6 місяців.

Призначення умовного строку.

Призначення суспільно-корисних робіт або встановлення обмежень щодо перебування на вулиці.

Призначення штрафу.

Призначення компенсації.

Позбавлення права на керування транспортним засобом.

 

Завантаженість судів

Відповідно до доповіді про судову статистику в Англії та Уельсі, Магістратські Суди отримали 1.480 млн справ, з яких у 2019 році було розглянуто 1.477 млн. Тобто, близько 3000 справ відійшли в беклог (заборгованість). З числа отриманих справ 80 відсотків складали незначні правопорушення, які, відповідно до чинного законодавства, розглядаються за спрощеною процедурою. Серед тих, що залишилися, здебільшого справ належали до категорії гібридних правопорушень, що означає, що вони можуть бути передані до Королівського Суду для подальшого судового розгляду. 2 відсотки кейсів могли бути розглянуті тільки Королівським Судом [2].

 

Вплив Covid-19

Магістратські суди також мають відставання в розгляді справ (на кінець 2018 року було 296 000 нерозглянутих справ). Весною 2020 року кількість розглянутих справ значно скоротилася через ковідні обмеження. З квітня 2020 року почали діяти онлайн слухання, що дало можливість судам працювати попри те, що доступ до будівель суду був обмежений. Влітку суди почали працювати в штатному режимі, проте для зменшення заборгованості по справам почали працювати тимчасові суди «Найтінгейл».

Через ковідні обмеження, починаючи з березня 2020 року й до середини липня, кількість вироків була логічно менше, ніж кількість отриманих матеріалів справ (див. графік).

Станом на листопад 2020 року, кількість вироків становила приблизно 75 % відсотків від кількості вироків у до-ковідні часи.

Згідно з чинним планом відновлення роботи, з восени 2020 року уряд очікує 2% зроcтання навантаження на Магістратські Суди, що дасть змогу згодом зменшити рівень відставання у розгляді справ порівняно з докризовими часами [3].

 

 

ШВИДКІСТЬ РОЗГЛЯДУ СПРАВ

 

Для кримінальних проступків (на табл. Summary motoring/non-motoring offences) медіанним значенням є 161 день від моменту, коли правопорушення було зафіксовано та моменту, коли особа була притягнута до відповідальності. До того ж, основні часові витрати займає підготовка матеріалів на етапі досудового розслідування [4].

 

РОЛЬ ОРГАНІВ ПРОБАЦІЇ

 

З 2014 року до органів пробації належать служба пробації (National Probation Service) та громадські реабілітаційні компанії (Community Rehabilitation Companies). Загалом у Великобританії працює сім департаментів служби пробації та 21 департамент, які належать до реабілітаційних установ. Таким чином, органи пробації розподілилися на державний та приватний сектор.

Цікавим є те, що нагляд органів пробації майже рівномірно розподілений між службою пробації та реабілітаційними компаніями [5].

 

 

Слід зазначити, що клієнтами державного сектору є найбільш небезпечні правопорушники. Загалом у 2020 році через органи пробації пройшло 223 973 людини, з яких 91 % складають особи чоловічої статі.

 

 

Відповідно до графіку, здебільшого клієнтів пробації — особи, що вчинили незначні проступки, переважна кількість яких — порушення правил дорожнього руху. Зокрема, установи з пробації працюють з людьми, яким було вручено попередження з умовою. 

Що входить до таких умов?

Здійснення суспільно-корисних робіт, дотримання обмежень накладених вимогами комендантського часу, проходження лікування від нарко-, алкозалежності (входить до узагальнюючого поняття — community order). Також органи пробації працюють із тими особами, що отримали умовний вирок (suspended sentence order). Меншу частку в роботі органів пробації складають особи, що вчинили крадіжку (theft), порушили законодавство у сфері обігу наркотичних засобів (drugs) або вчинили певне насилля проти іншої особи (violence against the person).

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ

 

Правоохоронні органи мають про-активну позицію стосовно способу притягнення особи до відповідальності. Поліція надає перевагу позасудовому формату під час роботи з кримінальними проступками.

Переважна більшість осіб, які вчинили кримінальні проступки, притягується до відповідальності органами поліції в рамках альтернативних способів покарання.

У випадку, якщо прокуратура вирішує скерувати справу до суду, її розглядає Магістратський Суд за спрощеною та прискореною процедурою.

Справу може слухати як окружний суддя, що має відповідну юридичну кваліфікацію, так і колегія магістратських суддів — волонтерів із числа громади, що пройшли відповідне тренування. У разі виникнення складнощів, призначений юридичний радник допомагає суддям.

Магістратські Суди працюють тільки з кримінальними проступками та гібридними правопорушеннями (1–2 категорія правопорушень), у такий спосіб знижуючи навантаження на судову систему, надаючи можливість іншим судам розглядати найскладніші справи.

Завантаженість судів залишається на високому рівні, до існуючих заборгованостей по розгляду справ додалися не вирішені справи, що накопичилися під час пандемії.

На швидкість розгляду справи впливає вид судової інстанції, категорія правопорушення, а також час, який витратили поліція та прокуратура для підготовки обвинувачення.

Органи пробації відіграють значну роль на всіх етапах провадження, починаючи зі стадії судового розгляду. Зокрема, органи пробації надають досудову доповідь, де збирають характеристику особи-правопорушника, а також ставлення жертви правопорушення.

Органи пробації залучаються як у разі обрання позасудового формату притягнення до відповідальності, так і у випадку, якщо матеріали справи було скеровано до суду.

 

Список джерел:

1. CPS, ‘Legal Guidance’, available at: < https://www.cps.gov.uk/legal-guidance/minor-offences> accessed 19.05.2021

2. Georgina Sturge, ‘Court Statistics for England and Wales’, Briefing Paper № CBP 8372, 22 December 2020, p. 6.

3. Georgina Sturge, ‘Court Statistics for England and Wales’, Briefing Paper № CBP 8372, 22 December 2020, p 10,11,14.

4. Georgina Sturge, ‘Court Statistics for England and Wales’, Briefing Paper № CBP 8372, 22 December 2020, p 16,17.

5. National Probation Service, ’Probation Data’, accessed < https://data.justice.gov.uk/probation > 21.05.2021.

 

Аналітичну довідку підготував Руслан Саатов, випускник Nottingham Law School, Nottingham Trent University, інтерн ЕЦПЛ в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів», яку Міжнародний фонд “Відродження” виконує за підтримки Embassy of Sweden in Kyiv

 

#кримінальні проступки #поліція #TTDI #аналітика