Міжсекторальна взаємодія як складова безпечної громади
Нещодавно Експертний центр з прав людини презентував соціологічне дослідження, присвячене проблемам безпеки громад у місті Ірпінь Київської області. 11 червня відбулася перша робоча зустріч із розроблення стратегій безпеки з урахуванням можливостей успішної інтеграції вразливих груп населення.
«В процесі групової роботи ми фокусували увагу учасників на міжсекторальній взаємодії задля розв’язання проблем безпеки та спільно напрацювали основу для створення муніципальних програм у цьому напрямі. Як завжди, ми спиралися на емпіричні дані та висновки соціологічних досліджень, які ЕЦПЛ зробив на запит громади Ірпеня, — прокоментував захід виконавчий директор ЕЦПЛ Ю. Бєлоусов.
Експерти ЕЦПЛ розуміють, що специфіка маленьких містечок зумовлює певні особливості сприйняття громадянами безпеки та небезпеки. «Для маленького міста типово, що всі про всіх усе знають, соціальний контроль більш відчутний, ніж у мегаполісі. Тому нам буває складно переконати людей змінити ставлення до вразливих груп, вплинути на їхні упередження: негативне ставлення до наркозалежних сформувалося відповідно тим стереотипам, які формувалися упродовж кількох поколінь. Давайте згадаємо: про вживання наркотиків, як джерело небезпеки ми почали думати коли? Після розпаду СРСР, коли побачили те, про що раніше суспільство замовчувало, — зауважила лікар-нарколог Лариса Ізмайлова.
Представники поліції, органів державної влади, громадських організацій розробляли стратегії міжсекторальної взаємодії для зменшення негативних наслідків, пов’язаних з поширенням та вживанням наркотиків.
«Ми розуміємо, що превентивні заходи з розвитку просвітницької роботи серед молоді та підлітків мають довготривалу дію, але все ж таки вона поступово формує певну культуру сприйняття суспільством наркозалежних та принципи регулювання їхньої поведінки з боку держави», — вважає експертка ЕЦПЛ Уляна Шадська. — Коли ми говоримо про зниження рівня загроз у громаді реальних чи уявних, то мусимо думати також про те, що громада транслює цінності i формує середовище, в якому прийнятні певні моделі поведінки. На мою думку, будь-яка програма безпечної громади мусить включати план взаємодії між соціальними службами, психологами, вчителями, фaхівцями, чия діяльність впливає на свідомість людини та розгортає різні сценарії життєвого вибору. У такий спосіб всі разом ми створюємо фільтри, що протидіють вживанню наркотиків».
Що заплановано далі? Експерти ЕЦПЛ проаналізують усі напрацювання стратегічної сесії, підготують рекомендації та листи до мера міста Ірпень із пропозиціями щодо розвитку потенціалу громади в контексті розбудови програм безпеки. «Питання того, як саме громада буде втілювати запропоновані ідеї: чи буде створено ініціативну групу, коаліцію громадських організацій чи почнеться процес лобіювання інноваційних рішень — усе залежатиме від активності жителів Ірпеня, — підсумував Юрій Бєлоусов. — Експерти нашої організації готові надавати науково-методичну підтримку в розробленні інструментів моніторингу ефективності обраних стратегій».
Захід організовано за сприяння та фінансової підтримки Програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”
Особлива подяка представникам ВГО «Конвіктус», які стали співорганізаторами та учасниками робочого процесу
Анастасія Апетик, Юристка, експертка з інформаційних прав та цифрової безпеки
Юрій Бєлоусов, кандидат соціологічних наук
Уляна Шадська, Керівниця програм "Безпека громад" та "Право на приватність"