Пошук по сайту

Огляд нетверезих за кермом: де точка неповернення?

7 червня за підтримки Львівська обласна державна адміністрація та Департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Національна платформа безпеки дорожнього руху провела воркшоп «Тверезі зміни в огляд нетверезих водіїв. Точка неповернення». Модераторкою заходу стала експертка ЕЦПЛ Анастасія Апетик, яка поділилася не тільки враженнями від роботи, але й корисними думками. Тож вийшло “два в одному”: аналіз проблеми та одночасно  –  аналіз воркшопу.

Публікуємо текст Анастасії Апетик та пропонуємо долучатися до обговорення конкретних рішень того, як можна впливати на кількість нетверезих за кермом.

 

З 2020 року українців чекає новела в історії реформування кримінальної юстиції (або чекає новий виклик) – стаття про кримінальні проступки.

Всім відомо, що нетверезі водії є реальною загрозою для життя людини та норм публічної безпеки, і наразі законодавець здійснив криміналізацію такого суспільно небезпечного діяння, як керування транспортним засобом у стані сп’яніння.

З 1 січня 2020 року відповідно до ст. 286–1 Кримінального кодексу України за керування транспортними засобами в стані сп’яніння буде введено кримінальну відповідальність.

Ця стаття надаватиме право уповноваженим службовим особам на затримання людини, що підозрюється у вчиненні кримінального проступку та перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння і здатна завдати шкоди собі або оточуючим.

Кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом  діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу розміром не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, що не пов’язано з позбавленням волі

Затримання особи, що вчинила кримінальний проступок, передбачений статтею 286–1 Кримінального кодексу України, з ознаками перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують її увагу та швидкість реакції, може здійснюватись не більш ніж на три години з обов’язковим доставленням такої особи до медичного закладу для забезпечення проходження відповідного медичного освідування.

Проте, у юриста-практика виникає питання: коли поліцейський доставить підозрюваного до медичного закладу, чи матиме лікарня реальну можливість провести медичне освідування?

Коли поліцейський доставить підозрюваного до медичного закладу, чи матиме лікарня реальну можливість провести медичне освідування?

Що робити?

Професійний досвід, аналіз законодавчої бази та реальної ситуації проведення медичного освідування у різних регіонах країни дають підстави для розробляння можливих сценаріїв забезпечення відповідного медичного освідування. Наприклад, я бачу такі моделі:

Створення окремого кабінету для огляду нетверезих водіїв із відповідним технічним забезпеченням.

Створення спеціально обладнаних пересувних пунктів (автомобілів) для проведення огляду на стан сп’яніння (медичного освідування).

 

 

Cтворення відокремленого кабінету та пересувного мобільного пункту може стати оптимальною моделлю для запобігання нетверезому водінню. Я запропонувала учасникам воркшопу обговорити такі ідеї та проаналізувати їх ефективність з точки зору медиків, поліцейських, суддів та представників активної громадськості Львівщини:

 

Відокремлений кабінет+пересувні пункти огляду: що треба для того, аби такі моделі спрацювали?

Чи є застереження щодо ефективності запропонованих моделей з боку різних стейкхолдерів?

Хто може програти від впровадження таких моделей?

 

Які аргументи наводили медики, поліцейські, судді та громадськість:

1.Кабінет має бути (всі погодились).

2.Кабінет має належати відокремленому комунальному підприємству Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) або Міністерства внутрішніх справ.

3.Кабінет треба обладнати спеціальним технічним засобом, дозволеним  МОЗ та Держспоживстандартом. Наприклад, хроматографом та Аналізатором Dräger DrugTest.

4.Кабінет мусить відповідати Державним будівельним нормам В.2.2–10:2017 «Заклади охорони здоров’я».

5.Огляд (медичне освідування) має проводитися лікарем закладу охорони здоров’я.

6.Логістична обгрунтованість: місцезнаходження кабінету має бути зручним для трансферу з будьякої точки міста.

Крім того, місцеві фахівці позитивно відгукнулися на мою пропозицію щодо створення спеціально обладнаного пересувного пункту, оскільки завдяки мобільності така модель може працювати гнучко та вирішувати потреби міста і області.

 

 

Подальші рекомендації мають стосуватися управлінських рішень та комунікаційних заходів для адвокації проблеми. Що б я рекомендувала учасникам воркшопу:

Створити ініціативну робочу групу з числа зацікавлених стейкхолдерів для відкриття відокремленого кабінету з метою проведення оглядів на стан сп’яніння.

Розробити рекомендації для внесення змін в Інструкцію або для нової Інструкції, щодо медичного освідування водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Створити фільтри для відвернення ситуацій старих помилок: зафіксувати вже винайдені рішення – ефективні та неефективні, аби знати про них всім учасникам, які залучені до робочих груп, та не повторювати знов те саме.

Створити відповідальну групу для адвокації проблеми.

Розробити ключові меседжі для адвокасі-кампанії та почати рухати громаду – «break the ice» (зрушитись з мертвої точки – як кажуть американці).

І наостанок: якщо не витрачати часу на популізм та перейти до конкретних дій  –  люди та ресурси з’являться там, де ніхто й не очікував. Головне –  не зупинятися.

 

Авторка: Анастасія Апетик

 

 

 

Анастасія Апетик, Експертка програми "Безпека громад", юристка

0