Мова юридичних документів: якою вона має бути?
Для будь-якого практикуючого юриста, і юриста-науковця — так само, написання юридичних текстів (legal writing) складає левову частку всієї роботи. Письмові комунікації не менш, ніж вербальні, визначають можливість впевнено обстоювати та доводити свою позицію, і врешті-решт — досягати поставлених цілей.
Водночас переважна більшість юридичних текстів залишається громіздкими, не надто переконливими, а подекуди й просто нечитабельними. Наскільки ця ситуація критична — легко побачити на прикладах постанов, клопотань, ухвал та низки інших процесуальних документів. Аналогічна ситуація — в текстах наукових публікацій, котрі складаються без жодної думки про потреби адресата. І потім він читає, сумує, дратується та пише у відповідь щось подібне…
Зміна філософії та якості аргументації, пошук більш простої для сприйняття форми юридичного документу — як на мене, є принциповими питаннями всієї професійної спільноти.
Саме про це говорили спікери вебінару «Пишемо про право правильно» Аркадій Бущенко, Геннадій Єсаков та Каріна Москаленко. Модератор — Костянтин Дегтярьов.
Одне з яскравих висловлювань пролунало від Аркадія Бущенко, який привертає увагу до того, чим відрізняється український підхід до юридичної аргументації від англо-саксонського:
«Юристи континентальної системи права подорожують переважно потягом, що їде рейками, прокладеними законодавчими актами, у той час, як англо-саксонські юристи часто йдуть пішки, надаючи більше уваги логічній аргументації, прецедентам та широкому розумінню права.
У першому випадку треба значно менше часу на те, щоби дістатись із пункту А в пункт Б, натомість, у другому є більше можливостей дістатись кожного закутка, недоступного законодавству…»
КЛЮЧОВІ ТЕЗИ СПІКЕРІВ ВЕБІНАРУ:
Принципи наукового та практичного письма є дуже схожими;
На початку будь-якого тексту має бути чітко сформульована основна теза — сконцентрована ключова думка документа. Саме від неї залежатиме подальша увага адресата до тексту;
Завжди корисно структурувати (параграфувати) текст, використовувати підзаголовки та перехресні посилання всередині свого тексту;
Гарним прикладом стандартизованої структури є Рішення ЄСПЛ;
Текст, який конкурує за увагу читача, наприклад, судді, має якісно виділятися з інших. Якщо я з першої сторінки не розумію, чому до мене звертаються, дратування стане тим душевним тоном, який я матиму у подальшій роботі з документом;
Надзвичайно поширеною є практика перерахування законодавчих положень, після яких пишеться, «а тому…» А чому «тому»? — Незрозуміло.
Складна бюрократична мова часто свідчить про намагання замаскувати брак переконливих аргументів та відсутність зв’язку між посиланням і висновками.
Будь-який текст треба «виносити», перш, ніж його «народити». Має бути непідробна щирість. Ми маємо любити те, що пишемо, й це обов’язково відчуватиме наш читач;
Як тільки склалось у голові, треба одразу записувати, бо процес дійсно творчій;
Історія судової практики утворює додаткову легітимацію рішення;
Гарний теоретичний текст будується за тими ж канонами, що й гарний практичний текст.
Більше інформації по темі Legal Writing:
http://ecpl.com.ua/comments/napysannia-iurydychnykh-dokumentiv-navchannia-tykh-khto-vzhe-vmiie/
Нотатки з вебінару підготував експерт ЕЦПЛ Андрій Орлеан
#Legalwriting #досудоверозслідування #юридичнітексти
Андрій Орлеан, Експерт програми «Права людини і правосуддя», доктор юридичних наук, доцент