Пошук по сайту

Нові дані PPI: державні тюрми все більш стають місцями смерті. Частина друга

Коли йдеться про хвороби, вік тих, хто помер за гратами, здається найбільш зрозумілим критерієм: літні люди насправді більш схильні до самогубства та інших обставин смерті, за виключенням нещасних випадків. І хоча рівень вбивств серед ув’язнених віком 55 років і більше виявився доволі високим, переважну кількість померлих від вбивств складають ті, кому 20, 30 і 40 років – виявили експерти the Prison Policy Initiative.

Виникає питання: що насправді ховається за смертями, які вважаються вбивствами?

«З огляду на кількість людей у державних в’язницях, які не мають належного лікування розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, не дивно, що співробітники установ виконання покарання можуть використовувати свій доступ до зовнішнього світу і стягувати непомірну плату за такі препарати, як Suboxone або сильнодіючі синтетичні cannabinoids. – кажуть Leah Wang та Wendy Sawyer. Замість того, щоби покращувати якість охорони здоров’я та лікування наркоманії, в’язниці завищують вартість поштових послуг та відвідування, а також стимулюють свій власний персонал до здійснення незаконної діяльності».

Експерти РРІ вважають, що установи виконання покарань повинні визнати масштаби контрабанди наркотиків, розповсюдженню яких сприяють самі співробітники.

Поліпшення умов тримання у в’язницях потенційно запобігатиме багатьом «природним» смертям; наприклад, у приміщеннях, де сильна спека може стати смертельною, мають бути універсальні температурні стандарти;

У просторі, який належно контролюється, ліки будуть діяти так, як слід, люди можуть зосередитися на освіті, роботі та зв’язках із близькими, а смертельні віруси не зможуть поширюватися настільки легко.

І, як ми дізналися з досвіду пандемії, поліпшення вентиляції, доступу до медичного обслуговування, координації з департаментами охорони здоров’я та зниження щільності населення за рахунок звільнення людей з тюрем здатно запобігти незліченній кількості смертей у разі потрапляння до в’язниці інфекційних захворювань.

Кажете, це ідеальна картинка? Насправді, бажання вирішувати проблеми і досягати позитивних змін залежить тільки від людини. І в’язничний менеджмент також.

До вашої уваги переклад другої частини аналітичної статті the Prison Policy Initiative «Нові дані PPI: державні тюрми все більш стають місцями смерті», автори якої ставлять радикальні питання щодо відповідальності за цінності громадського здоров’я в будь-якому суспільстві (перша частина україномовного перекладу)

 

Ілюстрація: https://cutt.ly/6n3cnxr Сredit: The Texas Tribune, the Marshall Project March 29, 2021

 

Хто помирає від самогубства у в’язниці?

Кількість вбивств у вязницях штатів сягнуло рекордного рівня 120 смертей у 2018 році, що є нагадуванням про те, що хоча тюрми безпечні, вони значною мірою є небезпечними. Насилля в тюрмі — звичайна справа, що пов’язана з травмою до ув’язнення, а також — з чинниками, які зумовлюють стан психічного здоров’я за гратами. Рівень вбивств у тюрмах штату в 2,5 рази вище, ніж, серед населення США, з поправкою на вік, стать і расу / етнічну приналежність. Коли йдеться про хвороби, вік тих, хто помер за гратами, здається найбільш зрозумілим критерієм: літні люди насправді більш схильні до самогубства та інших обставин смерті, за виключенням нещасних випадків. І хоча рівень вбивств серед ув’язнених віком 55 років і більше виявився доволі високим, переважну кількість померлих від вбивств складають ті, кому 20, 30 і 40 років.  

Як бути на рахунок того, що насправді ховається за смертями, які вважаються вбивствами?

Дані BJS (Бюро судової статистики) не виокремлюють вбивство, яке скоїли ув’язнені, від смерті «внаслідок застосування сили персоналом» або, навіть, «внаслідок травм, які були до ув’язнення». Звісно, співробітники установи виконання покарання можуть відразу спрямувати питання до «тюремних банд» або звинуватити в цих смертях людей, які перебувають у в’язниці, проте усе значно складніше. У даному жахливому випадку співробітник в’язниці погодився на прохання зачинити двері камери дистанційно, що дало змогу іншій особі смертельно поранити 72 річного чоловіка без свідків. Нюанс у тому, що питання відповідальності за вбивства в тюрмах пов’язані з великими прогалинами в безпеці, стані укомплектованості персоналом, а також – явною байдужістю до життя людей, в яких накопичується гнів і травми.

 

Якщо безпека у вязницях настільки сувора, то як може бути такий високий рівень смертності від алкогольного й наркотичного сп’яніння?

Озираючись на початок збору даних про смертність у 2001 році, можна побачити, що жоден із видів смерті не має таких показників зростання, як смерть від передозування наркотиками й алкогольного сп’яніння (на жаль, дані BJS не розрізняють між ними відмінностей).

 

Маючи такі приблизні дані, важко впевнено визначити пояснення цієї тенденції. Однак жодна розмова про заборонені речовини у в’язницях не має сенсу без згадки про контрабанду, особливо наркотиків, які ввозяться співробітниками виправних установ.

Для запобігання потрапляння контрабанди в тюрми, багато державних установ виконання покарання вживають жорстких заходів щодо вхідної пошти і відвідувань — двох основних шляхів зовнішнього зв’язку ув’язнених. Однак є свідчення того, що здебільшого наркотиків, а також такі затребувані товари, як мобільні телефони й сигарети, доставляються безпосередньо тюремним персоналом.

В огляді, який ми робили в місцевих новинах у 2018 році, виявлено десяток випадків звільнення, арешту чи засудження співробітників установ виконання покарання за контрабанду наркотиків та інших предметів лише протягом одного року.

Нещодавнє опитування у Twitter базується на припущенні, що співробітники тюремної служби безпеки є основними учасниками контрабандного руху. Опитування, ініційоване директором Worth Rises Бьянкой Тайлек, та його результати дають змогу почути голоси колишніх ув’язнених, і такий ракурс наразі може бути найбільш показовим з точки зору того, у який спосіб співробітники виправних установ залучаються до контрабандної операції.

З огляду на те, яка кількість людей у державних в’язницях не має належного лікування розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, не дивно, що співробітники установ виконання покарання будуть використовувати свій доступ до зовнішнього світу і стягувати непомірну плату за такі препарати, як Suboxone або сильнодіючі синтетичні cannabinoids. Замість того, щоби покращувати якість охорони здоров’я та лікування наркоманії, в’язниці завищують вартість поштових послуг та відвідування, а також стимулюють свій власний персонал до здійснення незаконної діяльності.

Щоби побачити, наскільки зменшилася контрабанда наркотиків після того, як тюрми заборонили особисті відвідування з причин пандемії, не треба чекати два роки, поки будуть оприлюднені дані щодо смертності за 2020 рік: нічого не змінилося. Наприклад, у Вірджинії Департамент установ виконання покарання виявив, що дефіциту ліків немає; після введення в дію карантинних обмежень кількість позитивних результатів тестів на вживання наркотиків дійсно зросла. Ув’язницях Техасу попри скорочення кількості ув’язнених та обмеження чи заборону відвідування, впродовж 2020 року також спостерігався сплеск контрабанди наркотиків і пов’язаних із цим дисциплінарних звітів.

Чи можемо ми не дивитись на квітучий ринок збуту наркотиків у тюрмах і збільшення смертей, які пов’язані із вживанням наркотиків? Не зовсім. Вочевидь, люди, що працюють у тюрмах і закривають очі на насилля та страждання, несуть відповідальність за впровадження деяких із небезпечних речовин, від чого 249 осіб загинуло у 2018 році.

 

Хвороба все ще залишається найбільш розповсюдженою причиною смерті, але наскільки хвороба природна для в’язниці?

Незважаючи на те, що здебільшого смертей у в’язницях щороку пов’язується із хворобами і вважаються «природними», хворіти або старіти у в’язниці — не те саме, що назовні.

Ув’язнення може додати до фізіологічного стану людини 10 чи 15 років та відняти два роки від очікуваної тривалості життя на поточний рік, і якщо розглядати довгі терміни покарання та високі витрати на охорону здоров’я людей похилого віку, такі статистичні дані спричиняють тривогу.

Системне ігнорування хвороб та старіння у в’язницях для людини взагалі неприродньо. Щоліта ми чуємо про тюрми зі спекотним кліматом, де бракує кондиціонування повітря, а в’язні перебувають в умовах, коли температура вище 100 градусів. Раніше ми повідомляли про такі екстремальні ситуації, що погіршують хронічні захворювання, перешкоджають прийому ліків і підвищують ризик зневоднення й теплового удару, навіть, серед самих здорових людей. Наприклад, коли літній період ув’язнення в Техасі визначається  як неконституційний, смертоносний та безглуздий, чи доцільно пов’язувати деякі смерті з причинами природніх «хвороб»?

Знову ж, розглянемо дані про смертність у 2020 році, які насамкінець, з’являться, коли в тюрмах вибухнула пандемія, і в результаті померло більше 2600 ув’язнених (і більше 200 співробітників). Мы знаємо про те, як погано кожна держава впоралася з цією ситуацією; важливо не уникати цих смертей як смертей від хронічних хвороб, чи смертей, які сталися внаслідок інших хвороб, що залишилися без лікування в недостатньо укомплектованих системах охорони здоров’я у в’язницях, перевантаженних населенням. Ці тисячі людей не були визнані державною системою кримінальної юстиції та заслуговували на турботу й обережність під час тримання під вартою.

 

Державні системи кримінального правосуддя можуть покращити медичне обслуговування у в’язницях і послабити контроль за процесами дострокового звільнення

Ми мусимо довіряти пенітенціарній системі, щоби люди залишалися живими й перебували у безпеці, щоби вони витримали покарання та повернулися до своїх громад. Чимале збільшення загальної кількості «неприродних» смертей, таких, як самогубства, вбивства й наркотичне сп’яніння, свідчать про те, що державні в’язниці не забезпечують гуманних умов для ув’язнених, і це їх вбиває. Є багато способів, завдяки яким державні тюрми та установи, які з ними пов’язані, можуть знизити ризики смертності.

Безпомилковий спосіб — скоротити кількість ув’язнених, і поради з умовно-дострокового звільнення є природною перешкодою смертності в місцях несвободи. Слухання про умовно-дострокове звільнення та процент схвальних рішень по справах мусять збільшитися, щоби велика кількість ув’язнених здобула шанс повернулися до своїх спільнот, незважаючи на те, що багато штатів не змогли цього зробити у 2020 році, саме тоді, коли це явно було питанням життя та смерті.

Також треба посилити процедуру звільнення зі співчуття, і нікому не слід наказувати повертатися до в’язниці після одужання. Також варто виключити обтяжливі особисті перевірки, щоби зменшити технічні порушення низького рівня, які пов’язані з умовно-достроковим звільненням і випробувальним терміном.

Держави можуть розглянути шляхи серйозних змін у політиці винесення вироків, щоби розв’язати проблему тривалих термінів покарання, які тільки погіршують фізичне і психічне здоров’я, а також переглянути підготовку до повторного вироку. Десятки законодавчих зібрань штатів розглядають політику «повторного погляду» для тих справ, у яких фігурують ув’язнені з надмірним терміном покарання.

Second Look Sentencing Сredit: https://famm.org/secondlook/

 

Доступ до медичного обслуговування як до основних послуг, які гарантовані в’язням, потребує поліпшення. І якщо здається, що когось обурюють витрати на медичне обслуговування в тюрмах, звільнення людей, особливо літніх і хворих, безумовно, їх знизить. Крім медичного обслуговування, співробітники установ виконання покарання повинні швидко реагувати на звернення щодо хвороб і невідкладної допомоги.

Надання високоякісного лікування розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, запобігатиме проявам відчайдушної та небезпечної поведінки з боку ув’язнених. Державні виправні установи повинні визнати масштаби контрабанди наркотиків, розповсюдженню яких сприяють самі співробітники. Замість заборони особистих відвідувань і значущих ресурсів, зокрема, книг, тюремний персонал повинен дотримуватися більш суворих заходів безпеки, які матимуть довгострокові наслідки.

Поліпшення умов тримання у в’язницях потенційно запобігатиме багатьом «природним» смертям; наприклад, у приміщеннях, де сильна спека може стати смертельною, мають бути універсальні температурні стандарти. У просторі, який належно контролюється, ліки будуть діяти так, як слід, люди можуть зосередитися на освіті, роботі та зв’язках із близькими, а смертельні віруси не зможуть легко поширюватися.

І, як ми дізналися з досвіду пандемії, поліпшення вентиляції, доступу до медичного обслуговування, координації з департаментами охорони здоров’я та зниження щільності населення за рахунок звільнення людей з тюрем здатно запобігти незліченній кількості смертей у разі потрапляння до в’язниці інфекційних захворювань.

Під тиском зміни дійсно відбуваються, і ми відстежуємо  це на рівні штату у зв’язку з пандемією COVID-19. Деякі зміни були тимчасовими або не сягнули досить далеко, щоби сповільнити поширення смертельного вірусу. Якби держави зробили необхідне кілька років тому для зниження інших загроз у тюрмах, можливо, ми би не побачили рекордної смертності у 2018-му — або, якщо відверто, у 2020-му також.

 

Джерело: https://www.prisonpolicy.org/blog/2021/06/08/prison_mortality

New data: State prisons are increasingly deadly places

New data from the Bureau of Justice Statistics shows that state prisons are seeing alarming rises in suicide, homicide, and drug and alcohol-related deaths.

by Leah Wang and Wendy Sawyer, June 8, 2021

 

Неофіційний переклад: Юлія Голоднікова

Переклад здійснено в рамках інформаційної кампанії проєкту «Налагодження сталої системи реагування на порушення прав вразливих груп з боку правоохоронців», який ГО «Експертний центр з прав людини» впроваджує за підтримки програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”

#громадське_здоров’я #вразливігрупи #місцянесвободи #пробація