укр eng

Пошук по сайту

Нова система оцінки роботи поліції має орієнтуватися на якісні показники, а не лише статистику – громадські експерти

Для того, щоб нова система оцінювання роботи поліції працювала ефективно, вона має бути комплексною і ґрунтуватися не лише на кількісних, але і якісних показниках. Останні могли б забезпечити спеціально створені комісії, до яких би входили представники адвокатури, поліції та колишні правоохоронці, та соціологічні опитування громадян, проведені незалежними організаціями. Із такою пропозицією виступили експерти групи «Поліція під контролем» і експерти з прав людини 20 грудня під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

img_8333

Оцінювання за кількісними показниками призводить до викривлення даних і правопорушень

Євген Крапивін, юрист, експерт групи «Поліція під контролем», зазначив, що попри прийняття нового закону про Національну поліцію і до сьогодні продовжує існувати «палочна система» – оцінювання за кількісними показниками. У його основі – критерій кількості розкритих справ за конкретним складом злочину для органів досудового розслідування та кількість адміністративних протоколів за певними статтями для інших служб.

img_8326

«Ніхто не каже про необхідність скасування статистичних показників. Але якщо статистичні показники роботи правоохоронного органу сприймаються керівництвом як основний критерій ефективності, підлеглі просто «підганятимуть» ці показники до необхідного рівня», – зауважив Юрій Бєлоусов, керівник Експертного центру з прав людини. Так само «підганяють» дані соціологічних опитувань щодо рівня довіри до поліції.

img_8332

Така практика призводить не лише до викривлення даних про реальну криміногенну ситуацію, але й до порушення прав людини. Юрій Бєлоусов зауважив, що такі приклади виявили у процесі аналізу статистики боротьби із незаконною зброєю і наркоторгівлею, коли він працював в Управлінні моніторингу дотримання прав людини у МВС. «Працівники міліції навіть виготовляли певні незаконні предмети, які потім самі ж “героїчно” вилучали. По регіонах простежувалася тенденція, коли вилучали пачку патронів 25 штук, одну і ту ж саму, протягом одного дня, у двох-трьох осіб. Така ж ситуація спостерігалася із наркотичними засобами», – розповів Юрій Бєлоусов.

img_8350

«Ми зараз намагаємося з цим боротися і виключаємо ті показники, якими можна маніпулювати», – зазначив Борис Вижневець, заступник начальника організаційно-аналітичного департаменту Національної поліції України. Наприклад, для убивств можна використовувати відсоток розкриття, тому що такі злочини обов’язково мають бути розкритими. Проте у випадку з крадіжками може відбуватися маніпуляція, тому що чим менше їх зареєстровано, тим більший відсоток розкриття. Борис Вижневець розповів також, що упродовж останніх років представники української поліції вивчали досвід європейських партнерів, зокрема, Польщі. Там роботу поліції оцінюють на основі рівня довіри, статистичних показників і оцінки своєї роботи самими поліцейськими.

Пропозиції громадських експертів

На думку експертів групи «Поліція під контролем», якісну оцінку роботи поліції мали б давати спеціальні комісії, до яких би входили представники адвокатури, поліції та колишні правоохоронці. «Ця якісна оцінка у сукупності із кількісними показниками, які спираються на кримінальну статистику, може бути системою оцінки ефективності роботи поліції», – додав Євген Крапивін. Він зазначив, що досвід атестаційних комісій і поліцейських комісій, які займаються відбором працівників, які вперше поступають на службу або підвищені на посаді, вже продемонстрував, що це дієвий механізм, через який громадськість реально може впливати на прийняття управлінських рішень.

img_8341

Друге джерело якісної оцінки –  незалежне загальнонаціональне соціологічне опитування щодо довіри громадян до поліції. «Інструмент незалежного соціологічного опитування як засобу для з’ясування рівня довіри населення до поліції може бути застосований і для захисту прав людини, і для залучення громад і суспільства до покращення роботи поліції. Крім того, він корисний для самої поліції і МВС, щоб покращувати свою роботу і виконувати свої функції більш ефективно», – зазначив Борис Малишев, доктор юридичних наук, експерт з прав людини і публічного права.

Соцопитування щодо рівня довіри передбачені законом про Нацполіцію

Експерти нагадали, що відповідно до статті 11 закону України про Національну поліцію, головним критерієм ефективності роботи поліції є довіра населення. Рівень довіри має визначатися шляхом проведення національних і регіональних опитувань незалежними від МВС і Нацполіції соціологічними службами за показниками, визначеними у постанові Кабінету Міністрів. Проект постанови підготували ще у 2015 році, але прийняття дуже затяглося через відставку попереднього Кабінету Міністрів. Зараз, за словами Бориса Вижневця, проект постанови очікує затвердження у Державній регуляторній службі.

За попередньою інформацією, соцопитування виглядатиме як анкета із низкою запитань, щоб з’ясувати не лише рівень довіри до поліції, але й що найбільше турбує громадськість. Представник Національної поліції заявив, що самі поліцейські також зацікавлені у появі цього інструменту. «Ми не можемо забезпечити 100% розкриття злочинів, але вплинути на швидкість реагування, на культуру обслуговування, безпеку дорожнього руху і окремі види злочинів ми можемо. Тому нам важливо вивчати громадську думку, щоб розуміти, що турбує людей у першу чергу», – зазначив Борис Вижневець.

Дискусійні питання

Громадських експертів на сьогодні найбільше турбує, хто буде відповідати за складання анкети для даного опитування і як обиратимуть організацію, яка його проводитиме, тому що є ризики, що надмірний вплив представників МВС і Національної поліції нівелює саму суть задуму. Сам проект постанови поки що не оприлюднили. За словами Бориса Вижневця, анкету мають розробляти соціологічні організації, яким доручили проведення опитування, у співпраці із МВС. «Наскільки я знайомий із проектом постанови, який був раніше, має бути оголошений тендер на визначення інституту, який проводитиме дослідження. Головне, щоб ця організація мала достатній досвід і штат для проведення соціологічних досліджень», – додав він.

Експерти і правозахисники закликали заздалегідь оприлюднювати усі акти для обговорення. «Різні соціологічні організації, наприклад, Харківський інститут соціальних досліджень, могли б прокоментувати цю постанову і попередити МВС про слабкі місця і можливі ризики. Громадське обговорення має відбуватися», – зауважив Євген Крапивін.

Представник Нацполіції зі свого боку заявив, що відомство готове до діалогу. «Ми відкриті для пропозицій громадськості. Якщо є пропозиції, як покращити критерії ефективності діяльності поліції – ми будемо їх розглядати і намагатися впроваджувати», – зазначив він.

 Джерело: uacrisis.org

Поділитися
Поділитися