укр eng

Пошук по сайту

Офіс безпеки громади (Community Safety Оffice)

uliana
Уляна Шадська

Питання про необхідність посилити взаємодію і комунікацію між населенням, поліцією та місцевою владою набирає дедалі більшої актуальності. Це наштовхує на думку, що в суспільстві з’являється розуміння спільної відповідальності за безпеку та якість життя в громадах. В Україні створено законодавче підґрунтя для розвитку стратегії взаємодії поліції з населенням, а також участі органів місцевого самоврядування у забезпеченні та підтримці правоохоронної діяльності. Разом з тим, з’являються дискусії про те, що являють собою «взаємодія», «партнерство», «комунікація», в яких формах вони відбуваються, які необхідно мати інструменти, ресурси тощо. Тому перед нами стоїть важливе завдання – дати практичний поштовх положенням, передбаченим законодавством України.

Побудова партнерства між поліцією і суспільством є складним і багатоступеневим процесом, який потрібно розглядати комплексно і глобально. Ми працювали понад рік, проводили дослідження, з’ясовували думку населення, спілкувалися з поліцейськими на місцях та представниками місцевої влади,  і за результатами сформулювали основні очікування кожної зі сторін щодо налагодження взаємовідносин між ними:

 Очікування з боку населення (громади):

  • відчуття безпеки за місцем проживання;
  • більша поінформованість про криміногенну ситуацію в місті, про заходи попередження правопорушень та реагування;
  • можливість повідомляти про свої проблеми поліції і стати партнерами в процесі пошуку їхніх рішень;
  • щоб нові форми комунікації (онлайн комунікація, особисті зустрічі тощо) сприяли швидшому та ефективнішому реагуванню поліції на звернення громадян;
  • щоб поліція реагувала на місцеві потреби у сфері безпеки, які мають визначати самі громади, а також дотримувалася індивідуального підходу до вирішення місцевих проблем у взаємодії з населенням та відповідальними органами влади;
  • щоб поліція мала місію та стратегію запобігання злочинності на конкретній території, де профілактична робота стоїть на високому рівні і рівноцінна розслідуванню вже скоєних правопорушень;
  • розуміння, що поліція переходить від «силової структури» до «сервісної служби», яка, зокрема, буде більше інтегрована в життя громади;
  • щоб місцева влада брала безпосередню участь у забезпеченні та підтримці правоохоронної діяльності;
  • наявність НГО: розробка проектів, технологій для посилення правової спроможності громад;
  • високий рівень поінформованості населення про те, що робить поліція, яка її роль, права та обов’язки.

 Очікування з боку поліції:

 

  • підвищення іміджу поліції;
  • збільшення кількості поліцейських, що безпосередньо працюють із населенням;
  • системна та якісна професійна підготовка поліцейських із питань роботи з населенням;
  • люди повинні мати доступ до інформації з питань безпеки в зручний для них спосіб;
  • майданчик (платформа) для розробки ідей щодо превентивних проектів у взаємодії з населенням (зокрема платформа, яка б заохочувала громаду працювати над спільними проектами);
  • фінансова підтримка для реалізації проектів щодо превенції правопорушень та інформування населення з питань безпеки;
  • юридична клініка, консультування мешканців про компетенції та повноваження поліції та інших органів влади з питань безпеки (за рахунок правоосвітньої роботи з населенням зменшити навантаження на поліцію);
  • високий рівень довіри населення до органів правопорядку, сприйняття поліцейського як професіонала у сфері правоохоронної діяльності залежно від покладених на нього функцій;
  • розробка місцевої програми щодо попередження злочинності.

 

Очікування з боку місцевої влади:

 

  • майданчик для комунікації та спільного обговорення проблем безпеки – крок у напрямку підтримки з боку громади;
  • розробка комплексу заходів щодо попередження правопорушень, враховуючи специфіку та криміногенну ситуацію кожного регіону;
  • розробка пріоритетів у сфері громадського порядку та безпеки, що стане основою для цільових місцевих програм;
  • простір, який буде доступний усім соціальним групам для обговорення конкретних проблем безпеки;
  • залучення громади у прийняття ухвал щодо вирішення проблем на локальному рівні;
  • прямий контакт із виборцем, розуміння очікувань та бачення громади щодо розвитку регіону;
  • необхідний центр ідей розвитку для того, щоб зробити регіон безпечним та привабливим для інвесторів.

 

Якщо підсумувати пропозиції усіх сторін, то сьогодні є проблемою:

  • відсутність механізмів належної комунікації та взаємодії між поліцією, місцевою владою та населенням;
  • відсутність умов і місця (єдиного майданчика) для співпраці:

– де відбуватиметься спілкування поліцейських, представників місцевої влади з населенням (В Україні поліцейські відділки досі мають погану репутацію серед населення. Часто вони не викликають довіри, асоціюються лише зі зверненнями щодо злочинів, тож люди не охоче йдуть туди, аби співпрацювати з поліцією);

– де будуть проводитися просвітницькі заходи, зустрічі для обговорення питань безпеки, розробок проектів попередження правопорушень тощо;

  • нема єдиного джерела (центру) узагальненої, систематизованої, постійно оновлюваної інформації з питань безпеки: паспорту дільниць (соціальної карти районів), інформації про криміногенну ситуацію, заходи попередження, опитування населення, рекомендацій та методичної літератури, розкладу просвітницьких заходів тощо.

ОТЖЕ

Уявіть собі простір, де всі збираються разом для обговорення та вирішення спільного питання: “Як ми можемо зробити наше життя безпечним?”. Зокрема, розробляють проекти, проводять навчання, формують пріоритети у сфері громадського порядку, отримують усю необхідну інформацію щодо динаміки криміногенної ситуації свого регіону тощо. Тобто мова йде про створення єдиної платформи взаємодії і комунікації між поліцією, населенням та місцевою владою – ОФІС БЕЗПЕКИ ГРОМАДИ.

 FullHD_OBG

Майбутнє вже тут, просто маємо розвивати це на всіх рівнях (держава, регіон, місто, селище, село). Ми можемо разом продукувати рішення, щоб зробити наше життя безпечним!

Такі центри повинні напряму співпрацювати з громадянами та бути більш відкритими до людей, аніж традиційні й доволі закриті поліцейські відділки. Дуже важливо, щоб стратегія роботи таких центрів відповідала особливостям регіону та правоохоронним потребам місцевого населення. Мешканці змогли б отримувати безоплатну правову допомогу, необхідну інформацію, існував би простір, де вони самі зможуть формувати та впливати на політику безпеки свого регіону.

Для поліції такі установи є важливими, адже дозволять приймати громадян у комфортних умовах, сприятимуть збільшенню кількості поліцейських, що безпосередньо працюватимуть з людьми і для людей. Водночас це буде місце проведення тренінгів для підвищення кваліфікації самих правоохоронців.

Для місцевої влади це крок у напрямку вирішення проблем комунікації з населенням, залучення громади у процес прийняття рішень та інвестиція у майбутнє, адже йдеться про розробку програм, які запобігатимуть злочинам, а отже, зроблять українські міста безпечнішими.

 Тільки почувши думку усіх сторін (населення, полиції, місцевої влади) – можна реально налагодити взаємодію і комунікацію між ними!

Досвід інших країн

 

У 80-х роках у місті Спокан, штат Вашинґтон, поліцейські почали замислюватися над тим, як налагодити тіснішу співпрацю з населенням. Передусім необхідно було створити умови для комунікації між поліцією та місцевими жителями. У зразкових поліцейських відділках на той час були обладнані приймальні, де жителі могли вільно викласти свої проблеми, звернутися з проханнями або подати скарги. Втім, цього було замало: поліцейські хотіли створити інформаційні центри з питань безпеки міста, взаємодії та комунікації між поліцією і населенням. Такий собі майданчик дієвих стратегій вирішення конкретних проблем безпеки міста на локальному рівні. Так, у 1988 році у Спокані було відкрито «Центр превенції злочинності» (Crime Prevention Center). Такий проект був першим у Сполучених Штатах, але завдяки успіху пілотного варіанту установи з подібним концептом почали створювати як у США, так і в інших країнах.

У Великобританії схожу нішу займають «Інформаційні пункти поліції» (Police Information Point), а у Сінґапурі діють «Сусідські центри поліції» (Neighbourhood Police Centre), що, окрім інформації про безпеку в місті та допомоги населенню, також надають підтримку (в тому числі психологічну та емоційну) жертвам насильства. У центрів немає ані єдиної назви, ані сталого переліку функцій, які вони надають громадянам, проте всі вони є платформами взаємодії поліції та місцевої спільноти. Об’єднує їх також те, що працюють вони в рамках філософії «Community policing» (діяльності поліції, орієнтованої на громаду). Такі центри також є в Канаді та багатьох країнах Європи. Превентивна діяльність таких центрів поєднується з концепцією «дружніх місць» — міського простору, який не є ні роботою, ні домом, а державною інституцією, де присутня дружня атмосфера, що заохочує до створення ініціатив розвитку міста.

Реалізація програми “Впровадження поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду” (Community Рolicing) здійснювалась за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Поділитися
Поділитися

Схожі публікації