укр eng

Пошук по сайту

Тортурами не можна отримати достовірну інформацію, – нарада Спеціального доповідача ООН

Катування негативно впливають на особистісну цілісність як жертви, так і правоохоронця, який їх застосовує. Використання тортур не дозволяє отримати достовірну та надійну інформацію: негативний вплив на психіку жертви призводить до порушень роботи пам’яті. Внаслідок цього, підозрювані дають неправдиві свідчення, а часто і свідомо зводять на себе наклеп, аби якнайшвидше припинити страждання. Про це розповіли практичні психологи, які спеціалізуються на дослідженнях впливу катувань на мозок людини, на робочій нараді під головуванням Спеціального доповідача ООН з питань тортур Хуана Мендеса, що проводилася 7-8 липня у Вашингтоні. Нарада була присвячена підготовці чергової доповіді Спеціального доповідача, яка має невдовзі бути представлена на засіданні Генеральної асамблеї ООН.

20160707_185317

У заході взяли участь 25 провідних експертів у сфері протидії неналежному поводженню з усього світу. Крім представників неурядових правозахисних та міжнародних організацій, на нараді були і детективи з Британії, Німеччини, Норвегії та США, які мають величезний практичний досвід розслідування злочинів проти людяності, пов’язаних із тероризмом та організованою злочинністю.

“Я вперше присутній на заході такого рівня, коли детективи – професіонали найвищого рівня, які мають по 25-30 років практичного досвіду в сфері розслідування злочинів, в один голос стверджують, що катування не є ефективним засобом для слідства”, -зазначив керівник Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.

20160708_233159-1

Детективи акцентували увагу на тому, що отримана під час катувань інформація не може бути використана в суді, адже вона зібрана незаконним шляхом. Ефективною альтернативою катуванням є так зване “розслідувальне інтерв’ю” (investigative interviewing) – підхід до збору інформації, ефективність якого доведена 30-ти річним досвідом практичного застосування британськими поліцейськими, а також результатами численних досліджень. Мета інтерв’ю, на відміну від допиту, полягає не в отриманні зізнання підозрюваної особи, а в зборі достовірної та надійної інформації про обставини події. При цьому, в розвинутих країнах намагаються уникати використання самого терміну “допит”, який має негативну конотацію, надаючи перевагу терміну “інтерв’ю”, як процесу комунікації між людьми.

На думку керівника ЕЦПЛ, досвід іноземних колег варто використати при підготовці вітчизняних правоохоронців. Подібну підготовку мають пройти не лише поліцейські, а й прокурори, які мають керувати всім процесом розслідування, а також судді, які мають встановити всі обставини справи вже під час її судового розгляду.

Поділитися
Поділитися

Схожі публікації