Пошук по сайту

У Києві встановили п’ятиметрову скульптуру до Дня підтримки жертв катувань

На Михайлівській площі у Києві громадські організації Експертний центр з прав людини та Центр інформації про права людини встановили п’ятиметрову надувну скульптуру. Арт-об’єкт у вигляді щупальців відкрили у Міжнародний день на підтримку жертв катувань – 26 червня за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Скульптура з чорними щупальцями символізує шкоду, якої зазнають жертви катувань та суспільство в цілому. Окремі щупальця з’єднуються в одне ціле. Це свідчить про системність та комплексність проблеми катувань, – пояснює Аня Щербина, художниця, авторка ідеї. Скульптура має 5 метрів у висоту та 6 метрів у діаметрі.

Тортури застосовують системно по всій території України, хоча міф про їхню «ефективність» давно спростований. Попри це, правоохоронці продовжують вважати заборонені методи ефективним інструментом допиту, а прокурори та судді часто закривають на це очі, зазначає Юрій Бєлоусов, виконавчий директор Експертного центру з прав людини.

«За 2017 рік близько 2500 осіб звернулися за медичною допомогою через травми, завдані працівниками поліції. Третина нанесених побоїв – в голову. При цьому більшість працівників поліції, провина яких доведена судом, були звільнені від реального покарання. Важливо зрозуміти – якщо ми толеруємо катування, то маємо бути готові, що сьогодні чи завтра ми або наші близькі можуть стати їх жертвами», – підкреслює Бєлоусов, посилаючись на дослідження «Неналежне поводження в діяльності Нацполіції України: прояви, поширеність, причини», проведене ЕЦПЛ у співпраці з Управлінням забезпечення прав людини Нацполіції в рамках спільного проекту ЄС і РЄ “Посилення імплементації європейських стандартів прав людини в Україні”.

Переважна більшість українського суспільства засуджує катування, але тортури виправдовує частина правоохоронців. Про це під час відкриття скульптури заявила Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини, посилаючись на загальнонаціональне опитування «Що українці знають і думають про права людини», проведене ЦІПЛ та Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки ПРООН.

«Серед населення України переважає думка про несприйняття катувань. Так, 3/4 українців висловилися проти можливості застосування тортур. Втім, викликає занепокоєння той факт, що майже кожен десятий опитаний поліцейський виправдовує застосування тортур до ворогів. Це – тривожний сигнал і виклик, з яким має працювати керівництво Нацполіції»,– говорить Печончик.

Заборона катувань у міжнародному та національному праві є абсолютною, говорить Микола Гнатовський, президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням. Держави зобов’язані не тільки не застосовувати катування, а і вживати заходів для їх недопущення. Це, зокрема, включає превентивні механізми та ефективну систему розслідування.

«Практична реалізація заборони катувань в усіх державах Європи, і Україна тут аж ніяк не виняток, є складною справою, що потребує одночасних зусиль у багатьох напрямках. Зокрема, слід сформувати таку культуру співробітників правоохоронних органів, за якої неналежне поводження із затриманими розглядається як прояв професійної неспроможності і закриває для винуватців будь-які кар’єрні перспективи. Крім того, будь-які твердження про катування та інші види неналежного поводження мають належно розслідуватися», – наголошує Гнатовський.

«З березня 2014 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зібрала сотні свідчень про катування. Ці випадки відбувалися по обидва боки лінії зіткнення, як на території, яка контролюється урядом України, так і на підконтрольній озброєним групам. Документування випадків катувань необхідно для ефективного розслідування і притягнення винних до відповідальності», – зазначила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер.

В Україні попередженням катувань займається Національний превентивний механізм. Його учасники відвідують місця несвободи без попередження – таких в Україні налічується понад 4,5 тисяч. В них утримують близько 1 мільйона людей.

«Громадські монітори – це волонтери. Більше 150 моніторів готові реалізовувати міжнародні зобов’язання України у сфері попередження катувань. За 5 з половиною років роботи НПМ вони, разом з представниками Омбудсмана, відвідали майже 1500 місць несвободи. Активна участь громадських активістів – моніторів НПМ у недопущенні катувань – це індикатор розуміння прав людини, повага до людської гідності в Україні», – говорить Марина Гоменюк, програмна директорка ГО «Україна без тортур».

Скульптуру можна побачити на Михайлівській площі у Києві з 26 червня по 9 липня щоденно.

61
0

Схожі публікації