Пошук по сайту

Як зміцнити потенціал правоохоронних органів України у боротьбі з торгівлею людьми?

Коли йдеться про права людини у досудовому розслідуванні, частіше правозахисники говорять про підозрюваних, а потерпілі залишаються поза увагою. Але не менш проблемним є напрям дотримання прав потерпілих осіб, особливо, якщо йдеться про такий тяжкий транснаціональний злочин, як торгівля людьми.

«Нові схеми торгівлі людьми фіксуються в Україні досить часто, – каже експерт Центру та керівник програми «Права людини на досудовому розслідуванні» Андрій Орлеан. – Проте робота прокурорів, оперативних працівників та слідчих щодо виявлення та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні цього злочину, ускладнюється нестабільністю кримінального законодавства».

Одне з ефективних рішень – cинхронізація позицій працівників оперативних підрозділів, слідчих, прокурорів та суддів. На думку, Андрія Орлеана, який протягом грудня 2018 року брав участь  у проведенні практичних семінарів в рамках програм Представництва Міжнародної організації з міграції  (МОМ) в Україні  з протидії торгівлі людьми, це дозволить покращити роботу всіх відповідальних за притягнення винних до відповідальності, та в кінцевому підсумку – забезпечить поновлення прав потерпілих.

На фото: Експерт ЕЦПЛ Андрій Орлеан розповідає учасникам тренінгу в Одесі про напрями взаємодії працівників правоохоронних органів з метою запобігання торгівлі людьми

 

«Якщо «розкласти» кримінально-правову заборону на найдрібніші компоненти та показати значення кожного з них, а потім проілюструвати матеріалами слідчо-судової практики стає зрозумілим алгоритм дій та напрями взаємодії працівників правоохоронних органів», – коментує свій підхід експерт Андрій Орлеан.

Ще один напрям роботи – інформування представників різних професійних груп правоохоронної системи та громадян України щодо того, як змінюється сценарій дій злочинців. З одного боку, злочинці «пристосовуються» до використання сучасних технологій, а з іншого, – їх підходи розраховані на необізнаність  молодої людини, яка знаходиться в пошуках заробітків, але немає життєвого досвіду в питаннях реалізації своїх прав і свобод.

За даними Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, протягом 1991–2017 років від злочину, що пов’язаний з торгівлею людьми постраждали 230 000 громадян України.

Серед нових поширених схем торгівлі людьми:

продаж та вивезення малолітніх дітей за кордон (в цю групу потрапляють діти, які  були народженні з використанням допоміжних репродуктивних технологій, що пов’язані з сурогатним материнством);

вербування молоді працездатного віку  для  начебто високооплачуваної роботи за кордоном та  їх використання для розповсюдження і контрабанди наркотичних речовин;

експлуатація молодих жінок, а часом і  неповнолітніх дівчат у віртуальних порностудіях.

Як ідентифікувати ознаки таких злочинних сценаріїв та правильно кваліфікувати злочин торгівлі людьми? Як відмежувати торгівлю людьми від суміжних злочинів та кваліфікувати за сукупністю?

Про це представники правоохоронних органів України  – учасники низки навчальних семінарів, організованих МОМ – дізнались протягом грудня від експерта Центру та керівника програми «Права людини на досудовому розслідуванні» Андрія Орлеана.

Фото надано А.Орлеаном

Схожі публікації