Запит на справедливість – відшкодування шкоди, постраждалим від злочинів внаслідок російської агресії

«Я не побачила в Європі запиту на справедливість. Я побачила запит на мир» – це слова голови правозахисної організації «Центр громадянських свобод» Олександри Матвійчук, яка отримала Нобелівську премію миру 2022 року. Для кожного українця мир є найбільшою мрією, але мир справедливий. Бо кожна жертва – це наслідок несправедливої війни РФ проти нашої країни. А постраждалим є кожний українець – від втрати життя чи здоров’я до втрати майна, роботи чи порушення психічного здоров’я.

Найбільше постраждали українці в зоні бойових дій та тимчасової окупації. У доповіді, поданій відповідно до резолюції 49/1 Ради ООН з прав людини, Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні оприлюднила  докази про скоєння російською владою численної кількості порушень у сфері міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права у багатьох регіонах України. Багато з цих порушень прирівнюються до воєнних злочинів та включають умисні вбивства, напади на цивільних осіб, незаконне позбавлення волі, тортури, зґвалтування, примусове переміщення та депортацію дітей. «Вплив цих порушень на життя людей в Україні є незмірним. Людські втрати обчислюються десятками тисяч. Руйнування інфраструктури жахливі» – заявив голова Комісії Эрик Мьосе.  Комісія дійшла висновку, що російські збройні сили здійснювали напади із застосуванням вибухової зброї у населених пунктах, явно нехтуючи шкодою та стражданнями, завданими цивільному населенню.

Ніщо не замінить життя і не виправдає смерті тисяч загиблих. Ніхто не поверне зруйновані долі тих мільйонів, хто змушений залишити свої міста і села і навіть країну через російську агресію. Але постраждалі мають право на відшкодування шкоди. Це – справедливо. Це передбачено українським законодавством. Це можливо через міжнародні механізми.

Україна вибудовує ці механізми для того, щоб хоч якоюсь мірою відновити справедливість і забезпечити підтримку постраждалим.

Серед механізмів можна виділити судові та програмні. Законодавством у сфері цивільного захисту населення передбачено комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період. Особливий період встановлюється внаслідок воєнних подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України. Главою 17 Кодексу цивільного захисту України визначено відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації. Постраждала особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків має право на забезпечення заходами соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків, які включають:

• надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);
• забезпечення житлом;
• надання медичної та психологічної допомоги;
• надання гуманітарної допомоги;
• надання інших видів допомоги.

Найважливішим для постраждалих є можливість розв’язувати житлове питання у разі пошкодження або руйнування житла.

З початку російської агресії в Україні застосовувався компенсаційний механізм в межах Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 (зі змінами).

Виплата грошової компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до РФ щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України на виконання статті 6 чинного на той час Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Цей порядок поширюється на територію Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей.

Він закріплює надання фізичним особам грошову допомогу за пошкоджене майно або грошову компенсацію постраждалим, житло яких зруйновано та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту. Відтак він не поширюється на внутрішньо переміщених осіб. Грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях. Ті постраждалі особи, чиє житло знаходиться на тимчасово окупованих територіях, не можуть її отримати.

У 2017 році постановою № 1071 Кабінетом Міністрів України було затверджено Державну цільову програму відновлення та розбудови миру в східних регіонах України, виконання якої продовжено до кінця 2023 року. Програма спрямована на розвиток Донецької та Луганської областей, крім населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також Дніпропетровської, Запорізької, Харківської області, тобто на територію регіонів, розвиток яких зазнав негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході країни. Нею передбачалося відновлення житлового фонду комунальної власності та будівництво нового житла, зокрема для проживання внутрішньо переміщених осіб, але кількісний показник становив лише 240 багатоквартирних будинків, що вкрай недостатньо для задоволення всіх потреб.

Лише 02.09.2020 Кабінетом Міністрів України постановою від № 767 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

На відміну від окремої бюджетної програми «Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» для виплати грошової компенсації за зруйноване житло так і не було передбачено окремої програми для здійснення виплат та у випадку пошкодження житла. А виділених коштів у Державному бюджеті України на 2020 рік у розмірі 40 млн грн, які у зв’язку з необхідністю виділення коштів на подолання коронавірусної пандемії Covid-2019 були удвічі  скорочені, не вистачило для виплат такого відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Згідно з цим Порядком визначення шкоди та збитків житлової нерухомості, зокрема вартість зруйнованого та пошкодженого житлового фонду (житла) та об’єктів незавершеного будівництва, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінінфраструктури за погодженням з Мінреінтеграції.

23.02.2023 прийнято Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон України «Про компенсацію…»), який регулює лише питання надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, які були пошкоджені або зруйновані після 24 лютого 2022. Тому питання отримання компенсації у будь-якій формі для постраждалих у попередній період, які переїхали в інші міста та регіони, надалі залишається актуальним. Водночас привертаємо увагу до того, що такі обмеження, встановлені законом не забезпечують рівності прав, оскільки законодавством України датою початку російської агресії проти України визначено 19 лютого 2014 року.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2022  № 380, якою затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, передбачено можливість подання зазначеного інформаційного повідомлення і тими особами, чиє нерухоме майно було зруйновано або пошкоджено до 24 лютого 2022 року. Але це стосується лише повідомлень, а не компенсаційних виплат.

Відповідно до чинного законодавства запроваджено можливість подати заяви на відшкодування збитків через електронний сервіс держпослуг «Дія». З 1 серпня 2023 року послуга єВідновлення стала доступною для власників знищеного майна. Відповідно до поданих заяв формується Реєстр пошкодженого та знищеного майна. За інформацією Міністерства цифрової інформації України, станом на 24 серпня поточного року 10 тисяч заяв про пошкодження житла передали на виплати для відбудови домівок. Загальна сума компенсацій становить 836 млн гривень. Однак для фінансування програми знадобляться десятки й десятки мільярдів доларів. Обраховані командою KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) в межах проєкту «Росія заплатить» збитки, завдані житловому фонду України внаслідок повномасштабної війни, станом на кінець травня 2023 року складали понад $54 млрд за понад 163 тисячі пошкоджених об’єктів житлового фонду.

Згідно зі статтею 13 України «Про компенсацію…» передбачені такі джерела фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна:

• кошти державного (у тому числі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії) та місцевих бюджетів;
• кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів;
• міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога;
• репарації або інші стягнення з РФ;
• інші джерела, не заборонені законодавством України.

Окрім компенсаційних механізмів за пошкодження житла, в Україні постраждалим внаслідок російської агресії надаються інші види допомоги, зокрема допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022  №332, її призначали у розмірі 3 000 грн для дітей та осіб з інвалідністю, 2000 – іншим ВПО (у т.ч. ВПО, які вперше цей статус отримали з 2014 року). Наразі призначення цієї допомоги згідно з внесеними змінами залежить від доходів сім’ї, перебуванням на повному державному утриманні та інших факторів.

В Україні розвивається мережа соціальних послуг, які є підтримкою для вразливих категорій осіб. відповідно до Класифікатора соціальних послуг, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 23.06.2020  № 429, для осіб / сімей, яким завдано шкоду через пожежу, стихійне лихо, катастрофу, бойові дії, терористичний акт, тимчасову окупацію, збройний конфлікт та які залишились без житла або проживання у їхньому житлі є неможливим, передбачено лише три з 43 чинних на сьогодні соціальних послуг: надання притулку, екстерне (кризове втручання) і натуральна допомога. Інші послуги особи/сім’ї можуть отримувати, якщо встановлено відповідний статус: особи з інвалідністю, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та ін.

На запит, поданий в межах проєкту, Міністерство соціальної політики України поінформувало, що «програм та видатків за напрямком допомоги потерпілим від воєнних злочинів та злочинів проти людяності немає».

Наразі існують різні категорії осіб, яким встановлено гарантії, допомоги та виплати: «постраждалі від домашнього насильства та насильства за ознакою статі», «особи з інвалідністю внаслідок війни», «особи, які повернулися з полону», «внутрішньо переміщені особи», «дитини яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» та ін. При цьому часто в територіальних громадах, не знають переліку всіх органів та служб, до яких спрямовувати демобілізованих військовослужбовців, які отримали інвалідність внаслідок виконання обов’язку, звільнених з полону, постраждалих внаслідок окупації тощо.

Наприклад, за наданою на запит інформації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, надання послуг здійснює державне підприємство «Український Національний Центр Розбудови Миру», яке перебуває у сфері управління Мінреінтеграції.

Державне підприємство відповідно до покладених на нього завдань, серед інших, здійснює:

• забезпечення соціального захисту осіб, які були звільнені з полону держави-агресора відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10. 2022 № 1210 «Деякі питання здійснення першочергових заходів із забезпечення соціального захисту звільнених осіб»;
• для подальшого передання до відповідних органів та установ підприємство здійснює збір та узагальнення інформації та даних щодо депортованих та примусово переміщених громадян України, депортованих та примусово переміщених на тимчасово окуповані території дітей та неповнолітніх, примусово мобілізованих окупаційними адміністраціями осіб.

Для отримання комплексної соціально-психологічної підтримки в одному місці запроваджується мережа Центрів допомоги врятованим – державних установ, створених Урядом України у партнерстві з UNFPA. Отримувати послуги в них мають особи, які опинилися в складних життєвих обставинах через воєнні дії або збройний конфлікт, тимчасову окупацію території України. Центри безплатно  надають:

 – первинне психологічне консультування для нормалізації психоемоційного стану (у роботі з усіма ВПО);

 – консультації соціальних працівників щодо прав і наявної підтримки ВПО (гуманітарна допомога, інформація про центри підтримки ВПО з розміщення, поселення тощо);

– консультації юристів системи безоплатної правової допомоги.

У разі виявлення випадків насильства:

– спеціалізоване соціально-психологічне консультування (у співпраці з мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства);

– ведення випадку (case management), за яким фахівець Центру відповідно до потреб постраждалої особи поєднує її з надавачами відповідних послуг (наприклад, медичної допомоги, правової допомоги, розміщення у притулку для постраждалих від насильства тощо) – фахівець самостійно контактує з усіма релевантними надавачами послуг та супроводжує постраждалу особу у процесі отримання допомоги.

Таких центрів відкрито лише 11 і наразі не затверджено типового положення про такі заклади.

Окрім того, з ініціативи Міністерства у справах ветеранів України створюються аналогічні центри, наприклад центри ветеранського розвитку. Створено сім таких центрів, в яких демобілізовані військові й родини загиблих Героїв отримують послуги з освіти, необхідної психологічної, соціальної та юридичної допомоги.

Вказане вище Державне підприємство та центри фактично дублюють функції центрів соціальних служб та центрів соціальних послуг, які працюють згідно з типовими положеннями, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України.

Окрім реабілітаційних послуг, які надаються у сфері соціального захисту населення, закладами охорони здоров’я також надаються послуги з реабілітації, але медичної. Частиною першої статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» визначено, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом коштом Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Відповідно до надісланої у відповідь на запит інформації, наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.03.2022 № 495 «Про організацію надання відновного лікування та реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я військовослужбовцям сил оборони» було затверджено перелік закладів охорони здоров’я для відновного лікування та надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я військовослужбовцям сил оборони.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.11.2022 №2083 «Про затвердження Порядку організації надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах» визначено організацію надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах особам з обмеженнями повсякденного функціонування та особам, у яких захворювання, травми, вроджені порушення або інші стани здоров’я можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування або стійкого обмеження життєдіяльності, протягом гострого, після гострого та довготривалого реабілітаційних періодів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 № 1462 «Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я» затверджено Державний типовий план реабілітації осіб з обмеженнями повсякденного функціонування; Порядок забезпечення осіб з обмеженнями повсякденного функціонування медичними виробами, в тому числі допоміжними засобами реабілітації; Положення про індивідуальний реабілітаційний план, порядок його фінансування та реалізації.

Також у Програмі медичних гарантій-2023 виокремлено пакет «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах».

Тариф становить 19769 гривень за надання реабілітаційних послуг за одним напрямом реабілітації, 33607 гривень – за двома і більше напрямами реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах.

Станом на початок 2023 року за даними Міністерства охорони здоров’я України у Реєстрі постачальників послуг із психологічної реабілітації ветеранам війни та членам було 48.

У плані роботи Міністерства у справах ветеранів України на 2022 рік було заплановано розроблення проєкту наказу Мінветеранів «Про затвердження Стандарту психологічної реабілітації», що є повноваженнями Міністерства охорони здоров’я України. Ці питання було врегульовано постановою Кабінетів Міністрів України від 29.11.2022 № 1338 «Деякі питання надання безоплатної психологічної допомоги особам, які звільняються або звільнені з військової служби, з-поміж ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам сімей таких осіб та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни й членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”». Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №539 утворено Міжвідомчу координаційну раду з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України задля  сприяння забезпеченню координації дій центральних органів виконавчої влади з питань надання психологічної допомоги зазначеній категорії осіб.

Попри таке різноманіття державних (комунальних) надавачів послуг та активне долучення до їх надання громадських організацій та благодійних фондів, потреба в послугах є значно більшою, зважаючи на кількість осіб, які їх потребують. Водночас нагальною є узагальнення або кодифікації нормативно-правових актів, якими встановлені гарантії, допомоги та виплати, надання соціальних і медичних послуг, реабілітаційної та іншої допомоги різним категоріям осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту.

Мінветеранів наказом від 27.07.2022 № 133 утворено Міжвідомчу робочу групу з питань проведення комплексного огляду системи соціального захисту ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України. Якщо говорити про комплексне розв’язання проблем, то мав би бути єдиний реєстр не лише ветеранів, учасників бойових дій та їх сімей, а всіх категорій, постраждалих внаслідок російської агресії. І провести «інвентаризацію» треба не лише соціального захисту, а всіх послуг і сервісів, зокрема з медичної допомоги та психологічної підтримки, адміністративних та соціальних послуг, реабілітації та спроможності адаптації до цивільного життя,  економічних можливостей таких осіб/родин, забезпечення їх житлом, духовно-моральною підтримкою тощо.

В Україні для допомоги постраждалим від російської агресії осіб активно залучається волонтерський рух, громадські ініціативи й підтримка міжнародних організацій, використовуються механізми взаємодопомоги. Зокрема, у межах проєкт «Поряд» створено портал, що єднає українців, для розміщення запитів на допомогу та їх пошуку тими, хто має можливість її надати. І такі активності є в більшості населених пунктів України.

Але цих ініціатив і бюджетних коштів для забезпечення комплексної допомоги постраждалим не достатньо. На час воєнного стану деякі статистичні дані закриті для загального доступу. Але, наприклад, за даними Міністерства у справах ветеранів України відповідно до Єдиного державного реєстру ветеранів війни станом на початок минулого року лише учасників бойових дій нараховувалося 454 877 осіб, з них мали інвалідність І-II групи внаслідок війни  відповідно 8 647 і 52 488 осіб. Всім їм, як іншим категоріям постраждалих, держава має забезпечити встановлені гарантії, допомоги та виплати.

Важливо зазначити, що соціальні послуги наразі надаються за фінансуванням територіальних громад. Їх забезпечення залежить від фінансової спроможності та кількості осіб, які потребують таких послуг. Тому є великі ризики, що без державної програми не буде забезпечення необхідних послуг, зокрема інтеграційних для осіб, які постраждали внаслідок російської агресії. А це велика кількість вразливих категорій осіб, які потребують послуг як компенсації втрати здоров’я, відшкодування збитків та підтримки їх життєдіяльності.

Серед джерел фінансування компенсації Урядом України визначено Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, кошти державного та місцевих бюджетів, кошти МФО, інших кредиторів та інвесторів, міжнародна технічна допомога, поворотна або безповоротна фінансова допомога, а також репарації або інші стягнення з РФ.

Україна вже здійснює конфіскацію в межах накладення на особу санкцій і в межах кримінального провадження, а також шляхом примусового вилучення об’єктів права власності РФ та її резидентів. Однак для відновлення зруйнованого і компенсації шкоди українцям цього недостатньо.

Враховуючи тривалість збройного конфлікту і потреби, що зростають, для відсічі російської агресії таких коштів держава наразі немає. Відповідно до наданої на запит інформації Міністерства юстиції України, зв’язку з широкомасштабною військовою агресією РФ проти України й безпрецедентним розміром шкоди та руйнувань, що завдаються державі, юридичним особам, зареєстрованим в Україні, та мирному населенню нашої держави, органами влади ведеться активна робота щодо розробки механізмів, покликаних забезпечити відшкодування завданої шкоди.

Саме на Мін’юст покладені, серед іншого, завдання щодо участі в розробці та впровадженні міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України.

Указом Президента України від 18.05. 2022 № 346/2022 створено робочу групу, яка працює над створенням міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, завданих збройною агресією РФ проти України, концепція якого полягає у побудові всеосяжної системи гарантування реальної компенсації за збитки, завдані російською агресією.

Отримано міжнародну підтримку в створенні зазначеного механізму:

• 09.2022 Комітетом Міністрів Ради Європи прийняте рішення, яким підтверджено необхідність рішучої та однозначної міжнародно – правової відповіді на агресію проти України;
• 10.2022 Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Подальша ескалація агресії російської федерації проти України», якою засуджується російська агресія проти України та нинішній російський режим визнається терористичним та закликала створити комплексний міжнародний компенсаційний механізм;
• 11.2022 Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо необхідності притягнення РФ до відповідальності за порушення міжнародного права та створення міжнародного компенсаційного механізму з відшкодування збитків, завданих Україні російською агресією;
• Резолюцією Європейського Парламенту від 19.01.2023 закликано до обговорення правових можливостей використання суверенних активів РФ як репарації за міжнародно – протиправні діяння РФ проти України, а також підтримано створення міжнародного реєстру збитків в рамках міжнародного компенсаційного механізму;
• Резолюцією Європейського Парламенту від 23.11.2022 міститься заклик до створення міжнародного механізму репарацій та міжнародного реєстру збитків;
• Резолюцією ПАРЄ № 2463 та рішенням КМРЄ № 1442/2.3 підтримано створення міжнародного компенсаційного механізму.

Концепція міжнародного компенсаційного механізму передбачає, що він складатиметься з таких елементів:

• Компенсаційна комісія, спеціально призначена для розгляду претензій про компенсацію збитків;
• Компенсаційний фонд, з якого відбуватиметься компенсація збитків;
• механізм ефективного виконання рішень, прийнятих Компенсаційною комісією.

Рішенням Комітету Міністрів Ради Європи від 12.05.2023 створено Розширену часткову угоду про Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України та затверджено Положення про Реєстр.

Міжнародний Реєстр збитків є невіддільною частиною міжнародного компенсаційного механізму і слугуватиме фіксацією в документальній формі доказів та інформації про претензії щодо збитків, втрат або пошкоджень для всіх зацікавлених фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна, спричинених міжнародно-протиправними діями російської федерації в Україні, а також координуватиме збір доказів.

Статтею 13 України «Про компенсацію…» серед джерел фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна передбачено репарації або інші стягнення з РФ. Репарації – повне або часткове відшкодування державою-агресором збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу. Однак добровільно РФ не погоджується на такі виплати. Застосувати прецедент Ірак-Кувейт, коли за  рішення Ради Безпеки ООН було створено Компенсаційну комісію, неможливо через право вето і постійне членство РФ в Радбезі ООН.

Використання механізму звернення до Міжнародного суду ООН теж є малоперспективним. Відповідно до статті 94 Статуту ООН у разі невиконання однією стороною зобов’язань в рамках рішення суду, інша сторона може звернутися до Радбезу ООН. Тобто, навіть у разі позитивного для України рішення Міжнародного Суду ООН, якщо РФ відмовляється його виконувати, Україні треба звертатися до Радбезу ООН, в якому знов же таки Росія має право вето.

Попри видачу прокурором Міжнародного Кримінального Суду (МКС) ордеру на арешт Путіна, згідно зі статтею 63 Римського статуту він має бути присутнім на судовому розгляді фізично або, за виняткових обставин, з використанням засобів зв’язку. Враховуючи, що Кремль не визнає рішення МКС, перспективи розгляду цієї справи поки що є примарними. Як і відшкодування збитків, оскільки ордер на арешт видано за підозрою у незаконному примусовому переміщенні українських дітей з окупованих територій України до Росії. До того ж рішення про відшкодування шкоди виноситься після обвинувального вироку.

Після припинення членства РФ з Ради Європи Європейський суд з прав людини зберіг компетенцію розглядати заяви проти РФ щодо її дій або бездіяльності, які можуть становити порушення Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за умови якщо вони сталися до 16 вересня 2022 року. Водночас Державна дума РФ прийняла закон, згідно з яким Росія не буде виконувати рішення ЄСПЛ, прийняті після 15 березня 2022 року.

Відтак, Міжнародний компенсаційний механізм, перші кроки щодо створення якого вже здійснені, є найбільш реальним на сьогодні для України. Однак найважчою складовою його діяльності є наповнення Компенсаційного фонду, з якого відбуватиметься компенсація збитків Україні. За інформацією Міністерства юстиції України, наданою на запит в межах проєкту, ведеться інтенсивна робота для створення правового підґрунтя для запуску механізму конфіскації російських активів в ЄС. Заблоковані Європейським Союзом і окремими країнами активи РФ та підсанкційних осіб неможливо просто передати Україні. На державні активи РФ поширюється імунітет держави, який захищає це майно від конфіскації у судовому порядку відповідно до Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власність. Активи осіб, щодо яких застосовано санкції, можуть бути конфісковані та передані Україні шляхом використання правових механізмів країн, де вони знаходяться, але наразі такі можливості відсутні. Лише Канада і США у 2022 році змінили національні законодавства, що дозволяє здійснити конфіскацію майна підсанкційних активів осіб за умов доведення їхньої участі чи підтримки агресії проти України. Тому першочергові завдання для міністерств закордонних справ, юстиції, фінансів та інших, є напрацювання двосторонніх угод з метою  розв’язання цього питання.

Окрім матеріальної складової та забезпечення соціальних, медичних, реабілітаційних послуг, важливою є духовно-моральна складова. Має бути сформоване в суспільстві позитивне інформаційне середовище для захисників України, створено сприятливі умови для психологічної реабілітації ветеранів війни, а також постраждалих внаслідок російської агресії. Це можливо при прийнятті відповідних державних програм, створення літературних і художніх творів, патріотичних публікацій засобів масової інформації, контенту для інтернет- і телекомунікаційних мереж та ін.

У дослідженні Інституту соціології Академії НАН України «Українське суспільство в умовах війни.2022», авторами зроблено висновок, що «переважною моделлю поведінки більшості громадян у період російсько-української війни є солідарність та взаємодопомога. Показовим підтвердженням суспільної згуртованості є показники хорошого морального клімату у взаєминах між людьми в українському суспільстві у період важких воєнних випробувань».

Важливо, щоб ця модель була сталою і сприяла відновленню постраждалим від російської агресії. Для цього мають вживатися відповідні заходи, такі як прийняття Міністерством освіти й науки України наказу від 06.06.2022 № 527, яким затверджено  Концепцію національно-патріотичного виховання в системі освіти України та Заходи щодо її реалізації до 2025 року.

Розпорядженням від 30.03.2023 № 269-р Уряд затвердив План з відзначення подвигів ветеранів війни, проявлених під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, на період 2023-2026 років.

У масовій свідомості народні легенди (наприклад, «привид Києва») поєднуються із меморіалізацією реальних фактів і подвигів військових (героїчні прикордонники острова Зміїний, захисники Маріуполя, Києва, Харкова та Одеси та інші реальні герої).

Лише в столиці з 2014 року по 2023 рік 27 вулиць, проспектів, бульварів, провулків та шосе, які перейменували на честь захисників і героїчних подій російсько-української війни. Водночас через бюрократичні перепони з 2019 року не реалізується ідея створення в Національного військового меморіального кладовища для поховання військових, які боролися за незалежність України й відстоювали територіальну цілісність. Це негативно впливає на моральний стан сімей загиблих захисників.

Зрозуміло, що під час війни за незалежність основні пріоритети є забезпечення Збройних сил України зброєю. Водночас перемога залежить від психологічного стану захисників, який забезпечується моральною підтримкою суспільства і міжнародної спільноти, впевненістю в захисті державних інституцій і відшкодування шкоди як справедливої компенсації за втрати.

За результатами дослідження пропонуємо:

Здійснити аналіз та узгодити нормативно-правові акти, якими встановлені гарантії, допомоги та виплати, надання соціальних, медичних і реабілітаційних послуг та іншої допомоги різним категоріям осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту.

Підготувати уніфіковану збірку таких нормативно-правових актів, які забезпечують розв’язання проблемних питань різних категорій осіб, постраждалих внаслідок російської агресії.

Розробити механізм взаємодії надання допомоги особам/сім’ям, постраждалим внаслідок збройної агресії РФ.

Сформувати перелік сервісів (з посиланням на мережу, яка функціонує/може функціонувати) державного, регіонального та місцевого рівнів.

Проаналізувати функції органів, служб та установ при наданні послуг особам/сім’ям, постраждалим внаслідок збройної агресії РФ, з метою уникнення  їх дублювання.

Здійснити картування сервісів, які надають допомогу особам/сім’ям, постраждалим внаслідок збройної агресії РФ.

Підготувати державну програму щодо підтримки позитивного образу Захисника російсько-української війни.

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.