Пошук по сайту

75% прокурорів вважає, що права затриманих “майже не порушуються”, – дослідження

Більшість українських прокурорів вважають, що під час досудового розслідування порушень прав затриманих майже не відбувається. Такі дані дослідження «Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу», презентованого 11 жовтня.

Дослідження проводилось за ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» протягом 2016-2017 років групою з 18 експертів. Вони вивчили практику прокурорів, її ефективність та відповідність законодавству і міжнародним стандартам на основі внутрішніх даних правоохоронної системи.

Майже 90 відсотків опитаних нами прокурорів вважають, що підозрювані скаржаться на порушення їхніх прав з метою уникнення відповідальності. Кожен четвертий опитаний прокурор вважає, що на порушення прав затриманого можна не звертати уваги, якщо завдяки їм вдається отримати докази його причетності до вчинення злочину“, – розповів керівник ЕЦПЛ Юрій Бєлоусов.

IMG_5459

Згідно дослідження, 20% опитаних погоджується, що дотримання прав підозрюваного заважає ефективному розслідуванню злочину. Майже третина (28 %) опитаних процесуальних керівників не погоджуються з твердженням, що «усі докази, зібрані внаслідок грубого порушення прав підозрюваного мають визнаватися недопустимими».

Чому прокурори мають забезпечувати права підозрюваних? Відповідь дуже проста – усі докази, зібрані з грубим порушенням прав людини мають визнаватися судом недопустимими згідно чинного Кримінального процесуального кодексу. Відтак вся робота по їх збору, усі витрачені організаційні, фінансові та людські ресурси є марною!“, – наголошує Юрій Бєлоусов.

Експерт ЕЦПЛ Андрій Орлеан звернув увагу на те, що прокурори мають різне тлумачення своєї ролі у збиранні доказів. Зокрема, 42% вважають, що прокурор організовує весь процес розслідування, натомість 46% не поділяють такої думки.

IMG_5454

Результати дослідження засвідчили, що ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу у 2012 році не призвело до реальної зміни системи кримінальної юстиції на стадії досудового розслідування.

Дослідники пропонують виключити не характерні для процесуального керівництва елементи нагляду, залишивши єдину функцію прокуратури у кримінальному провадженні на досудовій стадії – процесуального керівництва розслідуванням. Також рекомендується розмежувати функції керівника органу досудового розслідування та процесуального керівника в частині організації досудового розслідування. Пропонується також ліквідувати дублювання функцій структурних підрозділів, підсилити ланки місцевих прокуратур, розробити обґрунтовані критерії навантаження на прокурорів-процесуальних керівників.

Необхідно також ужити заходів щодо забезпечення процесуальної незалежності прокурора, зокрема, заборонивши погодження процесуальних документів у керівництва та надання керівниками прокуратури вказівок щодо розслідування.

З повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.

Схожі публікації