Пошук по сайту

Вплив Covid-19 “сильно відчувається” ув’язненими в усьому світі — експерт ООН

На 14-му Конгресі ООН у Кіото (Японія), який був присвячений проблемам запобігання злочинності та кримінальній юстиції, активно обговорювалися питання тюремних реформ у різних країнах світу.

В інтерв’ю редакції новин порталу UN.ORG Філіп Мейснер, експерт у сфері пенітенціарних реформ UNODC прокоментував ситуацію з тим, як Covid-19 вплинув на життя ув’язнених у всьому світі. «В’язничі системи та більш ніж 11 млн в’язнів по всьому світу сильно постраждали від Covid-19, — говорить Філіп Мейснер. — За даними експертного оцінювання більше 527 000 осіб у місцях несвободи були інфіковані вірусом у 122 країнах, і в 47 країнах померло більш, ніж 3800 чоловік. У багатьох юрисдикціях можливості тестування обмежені, і швидкість хвилі розповсюдження вірусу впливає на збільшення хворих.

Але варто зазначити, що завдяки регулярній взаємодії тюремного персоналу з ув’язненими, медичні працівники та інші особи, що працюють у місцях несвободи, також стикаються з підвищеним ризиком інфікування. Безумовно, у ситуації пандемії такі заклади — небезпечне середовище і для тих, хто там мешкає, і для тих, хто працює».

Depositphotos

 

У яких країнах ув’язнені страждають найбільше?

На всіх континентах ув’язнені відчувають на собі наслідки Covid-19. Для пом’якшення наслідків пандемії, пенітенціарні системи, які порівняно забезпечені ресурсами, стикаються із серйозними проблемами. Проте, особливо важко там, де в’язниці від початку були перевантаженими, у тому числі, там, де завдяки системному ігноруванню певних проблем, дефіциту кадрів та інших ресурсів, погані умови перебування людей. Наприклад, коли йдеться про доступ до санітарно-гігієнічних і медичних послуг.

Переповненість в’язниць, від якої і раніше було складно багатьом країнам світу, експоненціально ускладнює здійснення заходів, пов’язаних із пандемією, і реальну можливість прийняття конструктивних рішень щодо профілактики й боротьби з інфекціями.

З якими складнощами стикаються національні уряди в боротьбі з пандемією в пенітенціарних установах?

Ще до початку пандемії багато тюремних установ боролися, навіть, за можливості задоволення основних потреб ув’язнених і забезпечення їхнього здоров’я. Достатній простір, харчування й питна вода, доступ до санітарно-технічних засобів, гідних санітарних вузлів, а також — належна вентиляція в житлових і робочих приміщеннях не є чимось особливим для в’язниць в усьому світі. Але доступ до засобів індивідуального захисту, інфрачервоних термометрів або тестування, специфічного для Covid-19, є ускладненим.

У багатьох країнах не діє принцип еквівалентності медичної допомоги, на основі якого ув’язненим має бути забезпечено безкоштовний доступ до медичних послуг, аналогічно тому, як це робиться для звичайних громадян суспільства. Вкрай важливим залишається також забезпечення дотримання міжнародних стандартів, зокрема, мінімальних правил, рекомендованих ООН для поводження з ув’язненими (так звані «Правила Нельсона Мандели»).

Атмосфера у в’язницях багатьох країнах стала напруженою й підживлюється тревогами, страхами й невизначеністю, як із боку ув’язнених, так і з боку тюремного персоналу. Протести в тюрмах та інші інциденти, що пов’язані з безпекою, та зафіксовані приблизно в 50-х країнах, продемонстрували важливість прозорого обговорення Covid-19, і за можливості — з активним залученням самих ув’язнених.

Заходи, які запровадила низка країн, зазвичай призводять до подальшого посилення в’язничого режиму, враховуючи припинення відвідувань, а також — до вельми обмеженого доступу (якщо такий взагалі є) до реабілітаційних програм та інших конструктивних заходів поза межами місць перебування.

Відсутність можливості бачитися з родинами й дітьми впродовж тривалого часу значно погіршує психічне здоров’я і благополуччя ув’язнених, зокрема, матерів і батьків, які перебувають за гратами, що збільшує страждання, властиві тюремному ув’язненню.

Чи достатньо уваги приділяють національні уряди важкому стану ув’язнених під час пандемії?

Тюремний менеджмент і тюремні сервіси є слабкою ланкою системи кримінальної юстиції багатьох країн. Ув’язнені — той сегмент суспільства, про який легко забувають і політики і громадськість.

Від початку пандемії UNODC та інші організації наголошували на необхідності інтеграції в’язниць, ув’язнених і тюремного персоналу до загальних програм охорони громадського здоров’я в рамках боротьби з Covid-19. І хоча багато юрисдикцій дослухаються цих рекомендацій і докладають значних зусиль для змін, щоби дійсно вплинути на проблеми важкого стану ув’язнених під час пандемії і знизити ризики розповсюдження хвороби, багато чого все ще необхідно зробити. Такі заходи мусять включати програми вакцинації.

Які є рішення, щоби зупинити поширення вірусу в тюрмах?

Одна з ключових проблем в’язниць — значна переповненість, і тому багато країн прагнуть обмежити постійний приплив ув’язнених, наприклад, шляхом винесення умовних вироків за менш тяжкі злочини та програм дострокового звільнення ув’язнених. Зокрема тих, хто має серйозні загрози для здоров’я або близький до завершення терміну перебування за гратами.

За оцінками експертів, під час пандемії у всьому світі було дозволено звільнити понад 700 000 в’язнів.

У який спосіб ООН може підтримати поліпшення профілактичних заходів у в’язницях в усьому світі?

Організація Об’єднаних Націй виступає за проведення цілісної реформи пенітенціарної системи, а також за перегляд існуючих масштабів тюремного ув’язнення з метою вирішення проблеми переповненості в’язниць і надмірного тюремного ув’язнення.

Зокрема, UNODC взаємодіє з національними пенітенціарними і виправними службами більш ніж 50 країн для надання допомоги у поширенні заходів профілактики інфекцій та боротьби з ними, забезпечення дотримання мінімальних стандартів перебування людей у в’язницях, а також сприяння, у відповідних випадках, розповсюдженню альтернатив тюремному ув’язненню.

Оригінал тексту: Impact of COVID-19 ‘heavily felt’ by prisoners globally: UN expert

Переклад здійснено в рамках інформаційної кампанії проєкту «Налагодження сталої системи реагування на порушення прав вразливих груп з боку правоохоронців», який ГО «Експертний центр з прав людини» впроваджує за підтримки програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”

 

#громадське_здоровя #місцянесвободи #вразливігрупи #антиковід