укр eng

Пошук по сайту

Як протидіяти порушенням прав вразливих груп населення на системному рівні – досвід Херсона

Експертний центр з прав людини проводить круглі столи в Кропивницькому, Сумах, Одесі, Херсоні, Львові та Дніпрі. На них експерти організації презентують аналітичний звіт “Дотримання прав вразливих груп населення у діяльності правоохоронних органів”, а учасники регіональних команд розповідають про свій майже річний досвід протидії порушенням прав наркозалежних та секс-робітниць.

Заходи покликані об’єднати державні органи та громадські ініціативи, аби спільно знайти рішення для наболілих питань щодо порушення прав вразливих груп. За одним столом збираються представники Уповноваженого ВРУ з прав людини, Національної поліції, Управління патрульної поліції, сервісних організацій, лікарі-наркологи, адвокати та учасники регіональних команд. Круглі столи дають змогу людям, дотичним до данок сфери, почути одне одного та виробити механізми співпраці.

IMG_9607

Експертний центр з прав людини не перший рік здійснює моніторинг порушень прав та свобод людини з боку правоохоронців, результати якого дозволяють стверджувати про поширеність застосування неналежного поводження до наркозалежних осіб. Це, насамперед, незаконне застосування фізичної сили й спецзасобів до затриманих під час дізнання або слідства, застосування катувань та незаконні засоби фізичного та психологічного впливу, тривале утримання в правоохоронних органах без їжі, питної води та умов для сну, а також використання стану наркотичного сп´яніння або абстиненції з метою примушення до зізнання у скоєні злочину.

16 березня пройшов круглий стіл в Херсоні, який допоміг виявити проблеми, які впливають на ситуацію з порушеннями прав вразливих груп.

Соціолог ЕЦПЛ Злата Швець розповіла про дослідження організації. Згідно з ним, 74% виявлених у 2016 році наркозлочинів стосуються виробництва, зберігання та перевезення наркотиків без мети збуту. Водночас злочини, пов’язані зі збутом наркотичних речовин, становлять лише 8%. Злочини, пов’язані з організацією наркобізнесу, складають менше 2%. Це свідчить про те, що правоохоронці все ще борються з наркозалежними особами, а не з наркомафією, – вважають експерти ЕЦПЛ.

IMG_9593

Дані нашого звіту показують – правоохоронці продовжують імітувати боротьбу з наркозлочинністю, переслідуючи хворих людей, а не наркоторговців. Поліції вигідніше засудити кількох споживачів наркотиків, а не перекрити наркотрафік. Бо в першому випадку буде “розкрито” кілька злочинів, а в другому – лише один“, – наголосила соціолог.

Експерт ЕЦПЛ Віктор Чупров розповів про механізм, завдяки якому громадськість може захищати права наркозалежних та секс-працівниць. В Херсоні діє регіональна команда з протидії порушенням прав вразливих груп населення. Громадські активісти, працівники сервісних організацій, юристи, журналісти, а також самі представники вразливих груп входять до складу регіональної команди. Спільними зусиллями вони борються з випадками протиправних дій правоохоронців, проводять тренінги для наркозалежних і секс-працівниць та вчать їх захищати свої права.

IMG_9616

Регіональна команда Херсонської області розпочала діяльність у квітні 2016 року. Ми працюємо зі зверненнями громадян щодо порушень прав вразливих груп з боку правоохоронних органів та допомагаємо постраждалим відновити справедливість, адже вони не можуть ефективно захиститися від поліції та готові брати на себе будь-які злочини. Перевага регіональних команд полягає в оперативному реагуванні на такі випадки” – розповів керівник Херсонської команди Володимир Куценко.

IMG_9580

Учасниця регіональної групи, директор регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Херсонської області Марина Єлисєєва переконана: Херсонщину не оминула загальноукраїнська тенденція щодо порушень прав наркозалежних. Вона розповіла, що було проведене окреме дослідження по прийнятим рішенням кількох судів Херсонської області за 2015 і 2016 роки. В цих судах близько 90 відсотків кримінальних справ із прийнятими рішеннями судами першої інстанції проводилося за скороченою процедурою, без участі захисника. Це ті злочини, в яких найчастіше звинувачують наркозалежних – крадіжки, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, зберігання наркотичних засобів, зброї, боєприпасів. Рідше – грабежі, розбої, шахрайства, збут наркотичних засобів.

IMG_9598

Аналіз цих справ дав можливість припустити, що за наявності захисника, далеко не кожна з них завершилась би обвинувальним вироком або навіть потрапила до суду. Це свідчить про те, що у багатьох випадках працівники поліції та/або прокуратури схиляють особу визнати вину і погодитись на «скорочене» провадження, аби не затягувати процес і отримати покарання, яке б усіх влаштовувало. Особливо привернули увагу справи по обвинуваченню у вчиненні понад 10, 20 і навіть більше крадіжок. Фактично, на особу «вішають» нерозкриті злочини і цим підвищують статистику їх розкриття, а реальні злочинці залишаються непокараними“, – вважає Єлисєєва.

Зменшення порушень у 2016 році адвокат пов´язує зі стартом роботи закладів системи БПД, які забезпечують ранній доступ до правової допомоги усім затриманим. Механізм цілодобового інформування регіональних центрів з надання БВПД дозволяє кожному протягом двох годин після затримання отримати захисника.

Коментуючи низькі показники розкриття злочинів по наркозбуту, начальник УПН ГУНП у Херсонської області Андрій Денисьєв наголосив: через недоліки законодавства, протягом певного періоду управління не могло проводити слідчі дії. Крім того, не вистачає технічного оснащення та фахівців.

IMG_9588

Дискусія виникла щодо даних аналітичного звіту ЕЦПЛ. Начальник УПН переконував, що якщо його управління затримує людину за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ст. 309 КК України (зберігання наркотичних засобів), у якої вилучають 15 кг марихуани – очевидно, що це не простий наркоспоживач, а особа, яка займається збутом. Втім, експерти ЕЦПЛ зауважили, що це все ж таки зберігання речовини, адже збут не підтверджений. Якщо затриманий за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ст. 309 КК України стверджує, що придбав наркотичний засіб у невідомої особи, то поліція повинна відкрити ще одне провадження за ст. 307 КК України (збут наркотичних засобів), однак в переважній більшості випадків це не відбувається. Якщо особа сама не виростила марихуану, очевидно, що вона її десь отримала, і цей факт найчастіше лишається поза увагою правоохоронців.

Інспектор зі зв´язків із громадськістю Управління патрульної поліції у Херсоні  Олена Волтель зауважила, що патрульна поліція завжди повідомляє Регіональний центр з надання БВПД у Херсонській області про факти затримання, і якщо у особи виявили речовину, схожу на наркотичний засіб, викликається оперативно-слідча група.

Під час круглого столу також виникла пропозиція, аби поліція інформувала людей в стані наркотичного сп’яніння про державну програму зниження шкоди від вживання вуличних наркотиків. На диво, це викликало обурення з боку представників поліції – вони не розуміли, чому їм варто цим займатись. Втім, після роз’яснень експертів ЕЦПЛ та регіональної групи про важливість програми ЗПТ та необхідність донесення інформації про неї до наркозалежних, патрульна поліція погодилась, що такі дії можуть дати позитивний результат.

IMG_9611

«Часто наркозалежна людина скоює злочини для того, щоб знайти кошти на наркотики. Очевидно, що ця людина хвора і потребує лікування. Один із шляхів вирішення цього питання є впровадження замісної підтримувальної терапії, яка допомагає людині відмовитись від вуличних наркотиків та вилікуватись від залежності. Основним завданням держави у вирішенні проблеми з наркозалежними особами – реінтегрувати їх у суспільство, повернути до нормального життя», – розповів старший інспектор з особливих доручень УЗПЛ НП України лейтенант поліції Ілля Андрійовський.

Начальник відділу уповноважених Голови Національної поліції з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Костянтин Тарасенко зауважив: «Працівники Національної поліції проводять різного виду тренінги з вразливими групами населення. Також працівники нашого Управління з забезпечення прав людини здійснюють моніторинг територіальних підрозділів, під час яких контролюють дотримання прав людини і діяльності поліції. І, відповідно, якщо знаходять порушення прав людини, проводять перевірки або службові розслідування, за результатами яких приймають рішення».

Учасники круглого столу погодилися, що потрібно змінювати стереотипне уявлення про вразливі групи населення та об’єднувати зусилля для продії порушенням їхніх прав.

Захід відбувся за підтримки програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».

Поділитися
Поділитися

Схожі публікації