Пошук по сайту

10 важливих текстів ЕЦПЛ у 2019 році

Прийшов час підсумувати рік. Тут ми зібрали 10 текстів, які, на нашу думку, важливі для тих, хто займається проблемами захисту прав людини в різних сферах: досліджує, адвокатує, вивчає, розробляє інструменти чи політики, фасилітує громадянський діалог, висвітлює кейси, впроваджує інституційні зміни тощо..

Нам дуже цікаво дізнатися про ваші думки, дорогі читачі!.
Напишіть, будь ласка, на адресу: experthrcenter@gmail.com

📍 про що б ви хотіли прочитати у нас в 2020 році?
📍 які теми, проблеми близькі вам?
📍 можливо, у вас є історія чи досвід, яким би ви хотіли поділитися?

Ми будемо вдячні вам за це!
Чекаємо на ваші листи. Бажаємо вам приємних святкувань!
Спасибі, що були з нами!

 

Забезпечувати права людини на практиці не лише тому, що це міжнародні зобов’язання, – Микола Гнатовський

Хоча права людини є універсальними та в ідеалі – не мусять залежати від тієї чи іншої релігійної чи філософської парадигми, не є секретом, що найбільшого прогресу у їхньому захисті досягла Європа. Саме на нашому континенті вдалося рекордно швидко перетворити положення Загальної декларації на юридично обов’язкові положення міжнародного договору – Європейської конвенції з прав людини, для тлумачення та застосування якої існує Європейський суд з прав людини, і яка становить головний сенс існування та діяльності Ради Європи та її структур. Права людини стали основою і для європейської інтеграції, уособленої Європейським Союзом.

День прав людини: обговорюємо підсумки року з Володимиром Сущенко

10 грудня 1948 року  Генеральна Асамблея ООН у Парижі ухвалила Загальну Декларацію Прав Людини. На той час, людство, переживши катаклізми і жертви Другої Світової війни, усвідомило, що захист основоположних прав і свобод людини має стати пріоритетом у діяльності держав і громадянського суспільства. ООН створила низку міжнародних інституцій, що почали опікуватися реалізацією та захистом прав людини на всіх континентах планети.

Юрій Бєлоусов: розмова про аналітику, яка працює заради змін

Юрій Бєлоусов: “Наші дослідження, в тому числі, ті, що стосуються ганебної практики використання  тортур, дали чимало важливих відповідей, і ми зрозуміли, що порушення прав людини не є  самоціллю, як вважає багато колег-правозахисників, а навпаки – є наслідком неправильної організації роботи органів правопорядку. Відповідно, коріння потрібно шукати всередині системи”.

Міжсекторальна взаємодія як складова безпечної громади

«Ми розуміємо, що превентивні заходи з розвитку просвітницької роботи серед молоді та підлітків мають довготривалу дію, але все ж таки вона поступово формує певну культуру сприйняття суспільством наркозалежних та принципи регулювання їхньої поведінки з боку держави», — вважає експертка ЕЦПЛ Уляна Шадська. — Коли ми говоримо про зниження рівня загроз у громаді реальних чи уявних, то мусимо думати також про те, що громада транслює цінності i формує середовище, в якому прийнятні певні моделі поведінки. На мою думку, будь-яка програма безпечної громади мусить включати план взаємодії між соціальними службами, психологами, вчителями, фaхівцями, чия діяльність впливає на свідомість людини та розгортає різні сценарії життєвого вибору. У такий спосіб всі разом ми створюємо фільтри, що протидіють вживанню наркотиків».

Персональні дані «валюта 21 століття»: хто продає, а хто купує?

«Ніхто не має права слідкувати за моїм життям, якщо це не стосується безпеки» – такі висловлювання лунають в аудиторії, коли ми говоримо про право на захист персональних даних (data protection). Люди знаходять десяток розумних аргументів на користь дотримання певних норм.

Але чи дійсно ми цінуємо свою приватність? Коли на широкий загал розповідаємо, де живемо, працюємо, куди рухаємось, як відпочиваємо, подорожуємо, з ким товаришуємо, кого любимо або ні, які маємо вподобання тощо.

Інформаційна безпека: історії успішних рішень Естонії

Що знають українці про ефективні практики регулювання питань захисту персональних даних в інших країнах?
Експертка з інформаційного права Анастасія Апетик вважає, що “Policy window” спонукає звернутися до найбільш вдалих світових практик та розглянути їхні можливості. Повернувшись з International Autumn School #ResilienceLeague2019, Анастасія підготувала серію матеріалів про   інформаційну, комунікаційну та цифрову безпеку в Естонії, Литві, Латвії, Італії, Швеції, Великобританії та інших країнах.

Процесуальне інтерв’ю — на заміну звичним підходам до проведення допиту

Однією зі складових досудового розслідування є інструмент отримання свідчень від особи. У кримінальному процесі, не орієнтованому на дотримання прав людини, «майстерність» проведення допиту переважно включає використання засобів схиляння особи до визнання вини, або підтвердження свідком наявної в слідчого, оперативного працівника чи прокурора версії. Водночас, арсенал таких засобів є доволі широким і прямолінійним – від певних комунікативних маніпуляцій та незначного психологічного тиску – до застосування методів фізичного впливу. Що маємо в результаті? Кримінальні провадження, які розвалюються в суді внаслідок відмови особи від попередньо наданих свідчень та випадки засудження невинуватих у вчиненні злочинів осіб.

Інститут службових осіб, відповідальних за перебування затриманих

Проблематика функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, спирається на декілька проблем, що набули системного характеру. Частина з них – у законодавчій площині і потребує коректив відповідних норм закону, але інша пов’язана з питаннями кадрового менеджменту та необхідністю створення системи перекваліфікації працівників.

Інформаційна, комунікаційна та кібер- вразливість країни: аналізуємо причини та наслідки

Інтернет та технології є витворами західної цивілізації, і демократії бачили їхню позитивну роль у розвитку суспільства (економічне зростання, доступність). Водночас, велика кількість користувачів країн Східної Європи, на думку експертів, насправді недооцінює тих викликів, які створюють новітні технології.

Що турбує суспільство у сфері інформаційної, комунікаційної та кібер- безпеки перш за все? Відповідаючи на запитання модераторки дискусії Анастасії Апетик в рамках #26BookForum, звичайні люди говорили про те, що вони не знають, як саме мусять себе обороняти, до кого їм звертатися, та як протидіяти можливим порушенням у майбутньому.

Як включити юридичну літературу у соціокультурний контекст країни?

Україні бракує дискусійних інтелектуальних майданчиків, де би експерти, дослідники, журналісти, видавці та освітяне могли обговорювати нову юридичну літературу, переклади на українську мову, фокусні теми, розгляд яких впливає на певні дискурси громадської думки.

«Відшукуючи причетного» за концепцією #26BookForum, Експертний центр з прав людини запропонував дискусію про те, як включити юридичну літературу до соціокультурного контексту країни та подивитися на її майбутнє очима зацікавлених читачів.

Учасники розмови — Роман Романов, Юрій Бєлоусов, Василь Луцик, Євген Крапивін і Тарас Гаталяк говорили про те, чому важливо розглядати юридичну літературу в контексті екосистеми, де наукові посібники, дослідження, книжки, створені на перетині юриспруденції, політології, соціології, затребувані суспільством тому, що право має вирішувати практичні щоденні проблеми людей.